Payoneer, Wise та PayPal для ФОП: як правильно виводити валюту й не потрапити на штрафи ДПС

Заробляєте на закордонних проєктах, але досі сумніваєтеся, коли саме виникає дохід – у момент зарахування на Payoneer чи при виведенні на картку українського банку? Незнання цих нюансів більше не працює на вашу користь: на тлі запровадження автоматичного обміну інформацією (CRS) та звітності цифрових платформ українська податкова приділяє особливу увагу валютним надходженням.

Юристка Ольга Брус підготувала детальний розбір: від вибору правильної групи ФОП і валютних лімітів 2026 року до тонкощів оподаткування особистих акаунтів та захисту від пені.

Payoneer, PayPal, Wise, Stripe та подібні сервіси давно стали звичним способом отримувати оплату від іноземних клієнтів для фрилансерів, ІТ-фахівців, дизайнерів та онлайн-продавців. Саме по собі використання таких сервісів законне. Закон України «Про платіжні послуги» (стаття 59) прямо дозволяє отримувати й використовувати електронні гроші в іноземній валюті, випущені емітентами-нерезидентами, а Податковий кодекс України дозволяє платникам єдиного податку проводити розрахунки в безготівковій формі, зокрема з використанням електронних грошей (пункт 291.6). Проте варто розуміти головне: іноземний сервіс не є вашим податковим агентом, він не утримує за вас податки і не подає за вас звітність. Тому весь облік лежить на вас, і більшість проблем виникає не через сам сервіс, а через помилки в тому, як ви показуєте ці гроші податковій.

Найпоширеніший ризик пов’язаний із датою та сумою доходу. Для ФОП на єдиному податку датою отримання доходу є дата надходження коштів у грошовій, зокрема безготівковій, формі (пункт 292.6 ПКУ), а дохід в іноземній валюті перераховується в гривню за офіційним курсом НБУ на дату його отримання (пункт 292.5 ПКУ). Водночас кодекс не уточнює, що саме вважати надходженням, коли гроші спершу потрапляють на гаманець в іноземному сервісі, а вже потім виводяться в український банк, і на практиці щодо цього немає єдиного підходу. Найбезпечніше відображати дохід на дату зарахування коштів на ваш рахунок чи гаманець у платіжному сервісі, адже з цього моменту ви вже можете ними розпоряджатися, а Кодекс прямо визнає електронні гроші формою розрахунків для платників єдиного податку. Згідно роз’яснень податкової, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системах Payoneer і WISE, та в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця та оподатковуються у порядку, визначеному ст. 177 ПКУ. Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах Payoneer та WISE, тобто не зараховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб. Так само обережно варто підходити до комісій. Платник єдиного податку сплачує податок з доходу без вирахування витрат, тому якщо сервіс утримав комісію з платежу клієнта, безпечніше показувати дохід у повній сумі, яку сплатив клієнт за договором чи інвойсом, а не лише ту, що дійшла до вас. Заниження доходу означає донарахування податку, штраф у розмірі 10 %, а при повторному порушенні протягом 1095 днів 25 % від суми заниження (стаття 123 ПКУ), а також пеню.

Другий ризик полягає у виході за межі своєї групи єдиного податку. ФОП другої групи може надавати послуги лише платникам єдиного податку та населенню (підпункт 2 пункту 291.4 ПКУ), тому іноземна компанія як замовник під ці умови не підпадає. Дохід, отриманий від діяльності, не передбаченої для групи, оподатковується за ставкою 15 % (пункт 293.4 ПКУ). Тому для роботи з іноземними клієнтами зазвичай обирають третю групу, де ставка становить 5 % доходу плюс 1 % військового збору (пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Слідкуйте і за лімітом доходу: для третьої групи це 1167 мінімальних зарплат на рік, а оскільки мінімальна зарплата на 1 січня 2026 року становить 8647 грн (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»), цього року ліміт дорівнює 10 091 049 грн. Валютні надходження перераховуються в гривню за курсом НБУ, тому при зростанні курсу ліміт можна перевищити непомітно, а з суми перевищення податок сплачується вже за ставкою 15 %, після чого доведеться перейти на загальну систему оподаткування (підпункт 298.2.3 ПКУ).

Ще складніша ситуація, коли гроші отримує фізична особа без статусу ФОП, наприклад на особистий акаунт PayPal. У такому разі дохід з іноземного джерела включається до загального річного доходу (пункт 170.11 ПКУ) і оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором 5 %. Задекларувати його потрібно самостійно до 1 травня наступного року (підпункт 49.18.4 ПКУ), а за неподання декларації загрожує штраф (стаття 120 ПКУ) і донарахування податку. Не варто розраховувати на те, що податкова не дізнається. Україна бере участь в автоматичному обміні інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS (стаття 39-3 ПКУ), а Законом № 4903-IX від 09.06.2026 запроваджено звітування цифрових платформ про доходи продавців. Оператори платформ мають зареєструватися до 1 січня 2027 року, а першим звітним періодом є 2027 рік (стаття 358 і пункт 53-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Сам платіжний сервіс платформою в розумінні цих правил не вважається, бо обробку платежів виключено з визначення (підпункт 14.1.286.1 ПКУ), однак маркетплейси та фриланс-біржі, через які ви отримуєте замовлення, звітуватимуть про ваші доходи. Крім того, з 1 січня 2027 року для фізичних осіб, які заробляють через зареєстровані платформи, запроваджується окремий порядок: податок за ставкою 10 % утримуватиме сама платформа як податковий агент, військовий збір із такого доходу не сплачується, а дохід понад 834 мінімальні зарплати на рік оподатковуватиметься за ставкою 23 % (нова стаття 178-1 ПКУ). Скористатися цим порядком можна лише за певних умов, зокрема якщо розрахунки йдуть через рахунок в українському банку чи небанківському надавачі платіжних послуг, про який повідомлено платформу. Також зверніть увагу, що відомості CRS про рахунки громадян України із сукупним залишком до 250 тисяч доларів станом на 31 грудня року воєнного стану не можуть бути використані для визначення податкових зобов’язань (пункт 53-1.4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), але це не звільняє вас від обов’язку задекларувати та сплатити податок з отриманого доходу.

Окремо про валютний ризик. Загальні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Відмінні граничні строки розрахунків для окремих видів товарів, зокрема для операцій з експорту зернових та олійних культур, здійснених з 1 липня 2026 року, – 150 календарних днів. Не поширюються граничні строки розрахунків на експорт послуг, робіт (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права. Граничні строки не поширюються на операції на суму, меншу за поріг фінансового моніторингу (пункт 14-3 постанови НБУ № 18), тобто менше 400 тис. грн (стаття 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…»), тому для більшості фрилансерів з невеликими разовими оплатами ця проблема неактуальна. Але якщо у вас великий контракт, а гроші місяцями накопичуються в іноземному сервісі, за кожен день прострочення нараховується пеня 0,3 % від суми неодержаних коштів (частина п’ята статті 13 Закону про валюту). Валютний нагляд за такими операціями резидентів здійснює саме податкова служба.

Щоб мінімізувати ризики, дотримуйтеся кількох простих правил. Укладайте з клієнтом договір або працюйте за інвойсом, який чітко визначає послугу, суму та порядок оплати. Регулярно вивантажуйте виписки з платіжного сервісу, адже саме вони підтвердять дату й суму кожного надходження. Записуйте дохід у книгу обліку доходів за датою зарахування на гаманець і за курсом НБУ на цю дату, а виводьте кошти лише на свій поточний рахунок ФОП, не змішуючи їх з особистими переказами. Будьте готові, що український банк у межах належної перевірки клієнта може попросити пояснення та документи щодо походження коштів, а в разі їх ненадання має право відмовити у проведенні операції (статті 11 і 15 Закону про запобігання легалізації доходів). Якщо ви виявили, що раніше неправильно показали дохід, виправте помилку самостійно до початку перевірки, подавши уточнюючий розрахунок (стаття 50 ПКУ): у такому разі штраф буде значно меншим, а пеня не нараховується (пункт 132.3 ПКУ). Якщо ж ваша ситуація нестандартна, наприклад кошти надходять через кілька сервісів або від посередника, доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію, яка захистить вас від штрафів у разі спору з податковою.

Спікер: Ольга Брус - юрист EvrikaLaw