Робота без трудового договору: які реальні ризики існують для працівника та роботодавця

Робота "без папірців" та зарплата в конверті часто здаються привабливим компромісом: роботодавець заощаджує на податках, а працівник отримує омріяну суму "на руки". Проте за цією ілюзією взаємної вигоди ховаються колосальні юридичні та фінансові пастки для обох сторін.

Поки працівники ризикують залишитися без страхового стажу, оплачуваних лікарняних і навіть власного заробітку, роботодавці ставлять під удар бізнес, підпадаючи під нищівні штрафи Держпраці, донарахування від податкової та навіть кримінальну відповідальність.

Юрист Ольга Брус детально розібрала законодавчі тонкощі неофіційного працевлаштування, актуальні норми КЗпП та судову практику.

Неофіційне працевлаштування часто подається як взаємовигідна домовленість: роботодавець економить на податках, а працівник отримує трохи більшу суму "на руки". Проте з юридичної точки зору така схема має назву фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору і є прямим порушенням закону. Стаття 24 Кодексу законів про працю України прямо забороняє допускати працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та без повідомлення податкової служби про прийняття на роботу. Отже, і договір, і повідомлення мають бути оформлені ще до першого робочого дня, тож навіть "випробувальний тиждень без оформлення" формально вже є порушенням. Те саме стосується і підміни трудових відносин фіктивними цивільно-правовими договорами (надання послуг чи підряду): якщо людина виконує роботу за графіком підприємства на постійному робочому місці, контролюючі органи та суд перекваліфікують такий договір у трудовий із накладенням тих самих фінансових санкцій.

Для працівника головна проблема полягає в тому, що його трудові права існують лише на словах. Без договору роботодавець не нараховує єдиний внесок, а отже, цей період не зараховується до страхового стажу. Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у статтях 11 та 29 поширює страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку лише на осіб, які працюють за трудовим, гіг- або іншим цивільно-правовим договором. Тому неофіційний працівник не отримає від Пенсійного фонду ні оплати лікарняного, ні допомоги по вагітності та пологах, ні страхових виплат у разі травми на виробництві. Навіть після офіційного оформлення наслідки ще певний час відчуватимуться: якщо за останні дванадцять місяців страховий стаж становить менше шести місяців, лікарняні обмежуються розміром, обчисленим з мінімальної зарплати, а декретні – з двох мінімальних (частина четверта статті 12 цього Закону). Крім того, неоформленого працівника можуть звільнити одним телефонним дзвінком без попередження, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.

Найболючіше питання – невиплата заробітної плати. Якщо роботодавець відмовляється платити, працівникові спочатку доведеться довести сам факт трудових відносин. Для цього варто збирати будь-які докази: листування з керівником щодо завдань і графіка, перепустки, фото на робочому місці, показання колег, а особливо банківські перекази від роботодавця з регулярними сумами. З такими доказами можна звернутися до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин і стягнення заробітку. Важливо, що Конституційний Суд рішенням від 11.12.2025 № 1-р/2025 визнав неконституційним тримісячний строк звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати (частина перша статті 233 КЗпП), тож за належні виплати можна позиватися і через тривалий час. Паралельно варто подати скаргу до Державної служби України з питань праці. Сам працівник за роботу без договору до відповідальності не притягується, адже обов'язок оформлення повністю лежить на роботодавці.

Для роботодавця наслідки переважно фінансові і досить суворі. За статтею 265 КЗпП фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору тягне штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного такого працівника. З урахуванням мінімальної зарплати, встановленої статтею 8 Закону "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у розмірі 8 647 гривень, це 86 470 гривень, а при повторному порушенні протягом двох років – 259 410 гривень за кожного працівника. Для юридичних осіб і ФОП – платників єдиного податку першої-третьої груп за перше таке порушення закон передбачає попередження. Перешкоджання інспектору під час перевірки з питань нелегальної праці тягне штраф у 16-кратному розмірі мінімальної зарплати, що у 2026 році становить 138 352 гривні. Держпраці може накласти штраф навіть без перевірки, якщо суд за позовом працівника встановив факт трудових відносин. Закон дозволяє сплатити половину суми штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови, проте це не скасовує обов'язку оформити працівника.

Крім фінансових санкцій для бізнесу, особисту відповідальність несуть посадові особи підприємства та ФОП. Частина третя статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає за фактичний допуск до роботи без договору штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки для штрафних санкцій неоподатковуваний мінімум, згідно з Податковим кодексом, дорівнює 17 гривням, це від 8 500 до 17 000 гривень, а за повторне порушення протягом року – від 17 000 до 34 000 гривень. Окремо податкова донарахує єдиний внесок у розмірі 22% з "тіньової" зарплати, а також податок на доходи фізичних осіб (18%) і військовий збір (5%), які роботодавець як податковий агент мав утримати. За статтею 25 Закону "Про збір та облік єдиного внеску" штраф за донарахування внеску становить 10% суми за кожен звітний період, але не більше 50%, а за статтею 125-1 Податкового кодексу за неутримання податку з доходу працівника штраф становить 10%, а за умисне порушення – 25% суми податку. Щоправда, на період воєнного стану діє пільга: якщо донарахований за результатами перевірки єдиний внесок сплачено протягом 30 календарних днів після отримання вимоги, штрафи вважаються скасованими, а пеня не нараховується. У найбільш кричущих випадках дії керівника можуть кваліфікуватися як грубе порушення законодавства про працю за статтею 172 Кримінального кодексу України, а умисна невиплата зарплати понад місяць – за статтею 175 ККУ.

Отже, економія на офіційному оформленні є лише видимою. Роботодавець ризикує штрафами, які в рази перевищують зекономлені податки, а працівник – роками стажу, соціальними гарантіями та власною зарплатою. Якщо вам пропонують роботу "без папірців", наполягайте на письмовому договорі, адже за статтею 24 КЗпП ви маєте на це законне право, а після оформлення перевірте в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду, чи справді за вас нараховуються внески.

Спікер: Ольга Брус - юрист EvrikaLaw