Експерт розповів, чому активізувалася тема відставки Залужного

Ввечері 29 січня українське суспільство активно обговорювало новину про можливу відставку Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Окремі блогери переконували у тому, що питання вирішено і ось-ось про це буде оголошено офіційно. Однак цього не сталося.

• Експерт пояснив історію зі "звільненням" Залужного

Meta.ua звернулася до політичного експерта Олега Постернака із проханням пояснити, що стоїть за цим інформаційним шумом.

Далі пряма мова експерта

Блогери та коментатори, що пов’язані із Банковою – обережно почали ін’єкції в громадську думку щодо ймовірної можливості відставки Залужного, апелювати до права Президента змінити Головкома відповідно до закону, закликати не створювати кумирів та обурюватись фактом приписування перемог Залужному, а поразок – Президенту. ЛОМи, що на службі у Порошенка, якомога активніше розганяють суспільний гул щодо відставки, намагаються сконцентрувати негатив на особі Президента, який "виживає" професіонала через політичну заздрість чи високий електоральний рейтинг, а значить ставить особисті інтереси вище державних.

Важко в цій штатній медійній боротьбі різних таборів за "правильне" узагальнення та думки громадян привести до єдиного знаменника, але є декілька важливих моментів для розуміння.

Подібна ситуація була запрограмована раніше і інцидент 29 січня рано чи пізно повинен був статися, як накопичувальний ефект від конфлікту. Суперечки загострились і восени вилізли вже на публічну поверхню. Причому, обидві сторони поводили себе дивно і обережно, але ніхто не вдався до кроків, які більше б відповідали інтересам армії та держави, ніж персоналістським стратегіям.

Залужний міг би миттю припинити всі ці розмови про політичні амбіції і не дратувати Офіс Президента, вийти і сказати, що його не хвилює політика і він не розглядає для себе політичної кар’єри, готовий зосередитись на знищенні ворога. Але цього не сталось, ба навпаки – технологічно збільшилась присутність в соціальних медіа завдяки селфі і статтям.

Зеленський також міг би оперативно і швидко відреагувати на відомчий дискомфорт. Тут логіка проста: якщо тобі некомфортно працювати із підлеглим – то швидко і по-людськи розійдіться в ім’я інтересів держави. Указ про звільнення Головкома став би цілком логічним кроком. Але час було втрачено, замість цього обрали прив’язку мобілізації до персони Головкома, медіакіллерство Безуглої та принизливе "Валєра" на пресконференції.

Однак конфлікт між обраним народом керівником держави і популярним професійним генералом знаходиться в царині також і технологічній. Феноменологія популярності Залужного значно підсилена була саме стараннями Банкової. Саме вона своєю агресивною активністю в напрямку Залужного вказала перстом антиелекторату Зеленського, що почав об’єктивно зростати у 2023-му, на нового "кумира-месію", який в очах багатьох постав не лише героєм воєнного часу, а й тим, хто дуже сильно дратує Зеленського, що автоматично наділяло персону Головкома ореолом "опозиціонера" і робило його політичним важковаговиком.

І зараз, думаю, обраний наступний варіант поведінки: до березня звільнити Залужного і остаточно завершити в масовій свідомості формування його політичного реноме і сподіватись в горнилі політичної війни спалити його рейтинг, адже президентські вибори швидко не плануються, а до того часу багато води втече. Бо навіть у Залужного можна знайти багато "скелетів". При цьому ЗСУ передати менш політизованій персоні, що вивело б армію з-під політичних розрахунків, а це важливо на даному етапі війни на виснаження. ЗСУ мають бути зосередженими на виконанні функцій оборони держави, а не ставати розмінною монетою в політичних іграх.

Оточення генерала Залужного, що останнім часом обросло різними радниками і помічниками, в тому числі ангажованими вузькополітичними інтересами, в якийсь момент ухвалило рішення використати медіа в якості захисного щита, що повинен був би упередити Банкову від ухвалення непопулярного рішення по Залужному, на яке вона має абсолютно законне право.

І, можливо, це на деякий час спрацювало, адже Банковій бажаним був би сценарій добровільної відставки Залужного, а не звільнення, сприйняте як ініціатива Президента, хай навіть за поданням міністра оборони Умєрова. Однак Залужний, за даними журналістів, відмовився йти сам, змусивши Офіс Президента опинитись перед ризиком репутаційних втрат через скандальну організацію звільнення. Не лишнім згадати фактор міжнародного впливу, який ще зіграє свою належну роль.

Про експерта: Олег Постернак — політтехнолог, політичний консультант, член Асоціації професійних політичних консультантів України, кандидат історичних наук.

Мережею ширяться чутки про відставку Залужного: офіційного підтвердження немає