Візит Нарендри Моді в Україну та примара глобального Півдня

Про експерта: Юрій Теміров – кандидат історичних наук, декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді в Україну 23 серпня 2024 р. заохотив і без того достатньо жваве обговорення фактору так званого Глобального Півдня в російсько-українській війні. Індію обґрунтовано розглядають як одного з лідерів цієї групи країн. І Київ, і москва докладають великих зусиль до того, щоб залучити симпатії Глобального Півдня на свій бік. Успіх України в цьому змаганні залежить від багатьох обставин. Хотілося б наголосити на кількох з них.

• Байден поговорив з Моді про його візит до Києва

По-перше, необхідно усвідомлювати, що таке Глобальний Південь, не тільки в геополітичному сенсі, але й щодо суспільної природи держав, яка визначає їхню поведінку в міжнародних відносинах. Ми маємо справу з країнами, де не відбулося модернізації в класичному (західному) сенсі, в яких не сформувалося (або є вкрай слабким) громадянське суспільство, що має наслідком відсутність ціннісної складової в зовнішній політиці. Саме брак такої складової визначає позицію Індії стосовно російсько-української війни: не засудила агресора; не приєдналася до санкцій, а навпаки використала їх собі на користь; обмежується ритуальними заявами про підтримку відновлення миру і стабільності. Виявом справжньої сутності індійської політики є не візит до Києва, а обійми Моді с путіним під час злочинного удару по Охматдиту.

По-друге, складається достатньо обґрунтоване враження, що ключовим мотивом, який визначає позицію держав Глобального Півдня щодо російсько-української війни, є небезпека втратити увагу, ресурси Заходу та міжнародних інституцій, які у великих обсягах використовуються для підтримки України.

По-третє, московія намагається використовувати антизахідний потенціал Глобального Півдня, який походить з колоніального минулого. Її основна мета – не допустити розширення консолідованої антикремлівської коаліції західних держав за рахунок країн Азії, Африки та Латинської Америки. Колективний путін постійно наголошує на тому, що Захід – це ще не весь світ, а тому московія не перебуває в міжнародній ізоляції. Мають місце спроби залучити Південь не тільки для послаблення дипломатичної блокади, але й подолання негативних наслідків економічних санкцій, відновлення військових спроможностей. На своєрідну інституціональну опору антизахідного та антиукраїнського блоку московія намагається перетворити угрупування БРІКС, в якому вона є співзасновником разом з Індією, а також Китаєм, Бразилією та Південною Африкою.

Нарешті, коли ми говоримо про потенціал тиску на злочинний кремлівський режим, варто брати до уваги думку колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про те, що єдиний лідер, який дійсно може вплинути на рішення путіна щодо війни рф в Україні, – це китайський глава Сі Цзіньпін.

У своєму теперішньому стані Глобальний Південь не здатен виступати конструктивною силою в міжнародних відносинах, його удавана автономність є скоріше дестабілізуючим фактором, перешкодою на шляху формування нового міжнародного порядку. Суб’єктність держав Півдня – небезпечна примара, джерело помилкових рішень і стратегій. Звісно, задля наближення Перемоги Україні необхідно ефективно працювати з державами глобального Півдня, але враховувати при цьому походження та дійсну природу їхньої зовнішньої політики, позиції з окремих питань світової політики, передусім російсько-української війни. Керуватися у відносинах з ними слід раціональними оцінками, а не примарними уявленнями.

• Підсумки візиту Моді: Україна та Індія погодили чотири документи про співпрацю в різних сферах