Що доведеться їсти людям після ядерної війни, падіння метеорита чи виверження супервулкана

Людство тисячоліттями роздумує, яким буде його кінець. Зараз найбільш ймовірними сценаріями апокаліпсиса вважається ядерна війна, падіння метеорита та виверження супервулкана. Загалом вони мають доволі схожі катастрофічні наслідки, але при певних умовах деяким людям вдасться вижити після таких катаклізмів. Але що їм тоді їсти? Різноманітність раціону значно скоротиться й не всім така їжа прийдеться до смаку, але деяким гурманам навіть може сподобатися.

• Учені розповіли, де люди зможуть пережити ядерний апокаліпсис

Для того, щоб припустити, чим люди будуть харчуватися після апокаліпсиса, вченим потрібно спрогнозувати наслідки таких масштабних катаклізмів, а тут все просто (якщо говорити грубо) – Сонце зникає.

Світ після Сонця

Земля уже переживала "апокаліпсис". Близько 66 мільйонів років тому астероїд провалився крізь атмосферу Землі та врізався в морське дно, спричинивши вибух, який у 6500 разів сильніший за ядерну бомбу, скинуту США на Хіросіму.

Від удару хмари сміття та сірки піднялися в атмосферу нашої планети, блокуючи сонячне світло та тепло приблизно на два роки. Фотосинтез зупинився, що означало припинення росту рослин. Динозаври, що вижили після удару, згодом померли з голоду. Але людей позбутися не так легко, як динозаврів. Викопні рештки показують, що після кінця світу динозаврів почався новий світ – грибний.

За словами наукового журналіста, автора книги "Кінець часів" та редактора Vox Браяна Волша, це робить гриби вирішальними для виживання людства, якщо така апокаліптична подія станеться в майбутньому. За його словами, щоб вижити, людям потрібно було б вести сільське господарство без сонячного світла — вирощувати гриби, щурів і комах.

Дослідження показують, що наслідки вивержень супервулканів і ядерних бомб можуть бути схожі на наслідки падіння астероїда, який убив динозаврів.

Приблизно 74 000 років тому, наприклад, виверження супервулкана Тоба викинуло хмари діоксиду сірки в атмосферу, зменшивши сонячне світло на цілих 90%. Згідно з одним аналізом, та вулканічна зима могла б скоротити світову популяцію лише до 3000 осіб.

Усім відомо, що якби вибухнула достатня кількість ядерних бомб, це також могло б призвести до ядерної зими, яка зменшила б рівень сонячного світла більш ніж на 90%. За такого сценарію глобальна температура може впасти до 7 градусів за Цельсієм, а це призведе до унеможливлення сільськогосподарської діяльності навіть у регіонах, де не було бойових дій.

Ідею вирощування грибів для прогодування постапокаліптичного суспільства висловив інженер-будівельник Девіда Денкенбергер у своїй книзі “Нагодувати всіх, незважаючи ні на що" 2014 року.

Гриби ростуть на деревах незалежно від сонця. Якби хмари сміття або попелу закрили сонце та призвели до швидкого похолодання, трильйони дерев загинули б й гриби могли б їх перетравити, адже для цього не потрібен фотосинтез.

За підрахунками Браяна Волша, з колоди довжиною 90 сантиметрів і шириною 10 сантиметрів має вирости майже кілограм грибів за чотири роки.

Це не звучить як багато, але з невеликою популяцією після катастрофи та ефективним виробництвом грибів це може спрацювати.

Також можна використовувати мертве листя дерев для приготування чаю й забезпечувати організм поживними речовинами або годувати ним тварин, таких як корови чи щурі.

Якщо гриби вам не до смаку, то можете ласувати комахами та щурами

Щури, як і гриби, можуть перетравлювати целюлозу – цукор, який на 50% складається з деревини. Отже, все, що залишають гриби, можна згодувати щурам. Таким чином, будь-яка людина, яка вижила, могла б їсти щуряче м’ясо.

До того ж щури швидко розмножуються, і їм, ймовірно, для цього не потрібне сонячне світло, додає Волш. Щуру потрібно лише шість тижнів, щоб досягти статевої зрілості, а потім лише 70 днів, щоб народити від семи до дев’яти малюків. За підрахунками Денкенбергера, все людство могло б їсти щурів лише через два роки.

Комахи також могли б забезпечити білок і багато з них пережили б катастрофу зі зникненням Сонця. За словами Волша, жуки можуть ласувати мертвою деревиною, а люди можуть ласувати жуками.

Не варто забувати, що комахи вже є основним продуктом харчування у деяких частинах світу й надзвичайно популярні у багатьох країнах Азії, тому могли б принести значне різноманіття у раціон постапокаліптичної людини.

Щури такі милі, а комахи – гидкі, може краще зайнятися канібалізмом?

Волш розвінчує популярну ідею про те, що людство після апокаліпсиса зможе прогодувати себе за допомогою канібалізму. За його словами, це не допоможе після катастрофи, яка ставить людей під загрозу зникнення, оскільки інші люди просто не є стійким джерелом їжі (от навіть у кінці світу не можна покластися на інших людей).

Волш вказує на дослідження 2017 року, в якому група студентів підрахувала, як довго проіснував би людський вид, якби ми жили лише канібалізмом. Вони виявили, що лише остання людина залишиться через 1149 днів (приблизно три роки).

Водночас він додає, що побудова нової сільськогосподарської системи потребуватиме спільної роботи. Він вважає, що така співпраця буде ймовірною в разі катастрофи. Дослідник зазначає:

Люди допомагають одне одному, у тому числі в ті часи, коли це, здається, не в їхніх інтересах. Ймовірно, саме так Homo sapiens пережив своє останнє зіткнення з вимиранням — супервиверження Тоба — і це єдиний спосіб пережити наступне.

Раніше ми повідомляли про дослідження вчених, яке виявило, що навіть обмежений ядерний конфлікт кардинально змінить Світовий океан на десятиліття, якщо не на довше.