Вчені виявили найдавніше поховання в історії й зроблене воно не нашим видом

Палеонтологи з Південної Африки виявили найдавніше відоме місце поховання у світі. Важливо, що його зробив не наш вид, а далекий родич людини, який раніше вважався нездатним до такої складної поведінки.

• Археологи виявили місто, яке за легендою поглинуло море за гріхи його жителів

Деталі

На чолі з відомим палеоантропологом Лі Бергером дослідники заявили, що виявили кілька екземплярів Homo naledi – гомініда кам’яного віку, який лазив по деревах, похованих приблизно на 30 метрів під землею в системі печер у Колисці людства (Cradle of Humankind) – об’єкті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО поблизу Йоганнесбурга.​

Вчені у своїй серії статей зазначають, що це найдавніші поховання, зафіксовані в літописі гомінідів, які принаймні на 100 тисяч років давніші, ніж докази поховання Homo sapiens.

Отримані дані ставлять під сумнів сучасне розуміння еволюції людини, оскільки зазвичай вважається, що розвиток більшого мозку дозволяв виконувати складні дії, такі як поховання мертвих.

Найдавніші поховання, знайдені до цього, були виявлені на Близькому Сході та в Африці й містили останки Homo sapiens. Їм було близько 100 000 років.​

Ті, що були знайдені в Південній Африці Бергером та його колегами-дослідниками, датуються щонайменше 200 000 роками до нашої ери.

​Важливо, що вони також належать до Homo naledi, примітивного виду на межі між людиноподібними мавпами та сучасними людьми, який мав мозок розміром з апельсин і був приблизно 1,5 метра у висоту.

Поховання овальної форми в центрі нових досліджень були знайдені під час розкопок, розпочатих у 2018 році.​ У ямах, які, як стверджують дослідники, були навмисно вириті, а потім засипані, щоб закрити тіла, міститься щонайменше п’ять особин. Ці відкриття показують, що практика поховання не обмежувалася H. sapiens або іншими гомінідами з великим мозком.

Місце поховання — не єдина ознака того, що Homo naledi був здатний до складної емоційної та когнітивної поведінки. Дослідники також виявили наскельні символи, зроблені на спеціально згладжених поверхнях печерного стовпа неподалік (хоча вони можуть бути зроблені й пізнішими видами). Це означає, що символічну поведінку могли винайти не люди. Подібні заяви Лі Бергера, ймовірно, викликають роздратування у світі палеонтології, де 57-річного дослідника раніше звинувачували у недостатній науковості та поспішних висновках.

Багато хто заперечував, коли у 2015 році Бергер, чиї попередні відкриття підтримали National Geographic, вперше висловив ідею про те, що Homo naledi здатні на більше, ніж дозволяв розмір їх мозку. Професор антропології Принстонського університету та співавтор дослідження Агустін Фуентес зазначає:

Поховання, створення сенсу, навіть "мистецтво" можуть мати набагато складнішу, динамічнішу, нелюдську історію, ніж ми думали раніше.

Зараз вчені чекають на експертну оцінку нового дослідження іншими науковцями й сподіваються, що їх відкриття може змінити наукову парадигму.

Раніше ми повідомляли, що у Вірменії археологи знайшли залишки 3000-річної пекарні. Дослідники спершу вважали, що білий порошок, розкиданий по всіх руїнах, є попелом, але виявилося, це борошно.