Зуби з Йорданії розкрили страшну правду про першу пандемію в історії

Дослідники нарешті розгадали таємничу причину першої у світі зареєстрованої пандемії — чуми Юстиніана (541–750 рр. н. е.). Вперше дослідники знайшли прямі генетичні докази бактерії (Yersinia pestis), відповідальної за чуму.

• Більше дипломів — менше побачень: дослідження показало, що освіченіші люди одружуються рідше

Деталі

Міжнародна команда під керівництвом вчених з Університету Південної Флориди та Університету Флориди Атлантик виявила мікроб у братській могилі в стародавньому місті Джераш, Йорданія.

Це місце розташоване поблизу початкового епіцентру спалаху пандемії майже 1500 років тому у Східному Середземномор'ї.

Чума Юстиніана була руйнівною катастрофою, яка забрала мільйони життів. Масові втрати людей підкосили Візантійську імперію, послаблюючи її адміністративні можливості.

Руйнівний розмах хвороби зрештою змінив хід західної цивілізації, сприяючи піднесенню нових політичних держав та змінюючи геополітичний ландшафт.

Експерти та історики давно дискутують про причину чуми Юстиніана. Вона вперше була задокументована в Пелузії, Єгипет, до її швидкого та смертоносного поширення по всій Візантійській, або Східній Римській, імперії.

Попри незліченну кількість історичних записів, що детально описують цю жахливу хворобу, бракувало лише прямого доказу наявності відповідального за неї мікроба. Генетичні сліди бактерії раніше були знайдені в невеликих західноєвропейських селах, за тисячі кілометрів. Однак поблизу епіцентру пандемії ніколи не було виявлено жодних доказів. Один з дослідників, Грег О'Коррі-Кроу, зазначає:

Використовуючи цільові методи аналізу стародавньої ДНК, ми успішно вилучили та секвенували генетичний матеріал з восьми людських зубів, викопаних з похоронних камер під колишнім римським іподромом у Джераші, місті, розташованому лише за 200 миль від стародавнього Пелузію.

Генетичний аналіз показав, що жертви чуми мали майже ідентичні штами Y. pestis. Це вперше підтверджує, що бактерія була присутня у Візантійській імперії між 550 і 660 роками нашої ери.

Той факт, що жертви чуми мали майже ідентичні генетичні штами, свідчить про швидкий та руйнівний спалах, що узгоджується з історичними описами хвороби, яка спричинила масову смертність.

Супутнє дослідження додало додаткові дані, показавши, що чума поширювалася не з одного предкового штаму.

Натомість Y. pestis неодноразово з'являвся з популяцій тварин протягом тисячоліть, еволюціонуючи та вивергаючись кількома хвилями в різних регіонах та епохах.

Це разюче контрастує з COVID-19, який виник внаслідок єдиної події поширення та поширювався переважно від людини до людини.

Дослідження показує, що пандемії — це не унікальні катастрофи минулої епохи, а повторювані біологічні події, пов'язані зі збиранням, переміщенням людей та змінами навколишнього середовища.

Бактерія Yersinia pestis досі циркулює у світі. Наприклад, у липні в Аризоні людина померла від легеневої чуми, що стало першим подібним смертельним випадком у США з 2007 року.

Раніше ми писали про те, що дослідники створили тканину, що самостійно регулює теплоізоляцію.