Як та чим МКІП допоможе Реєстр закладів культури
Мінкульт планує запустити музейний реєстр у 2024 році
Також Мінкультури створює реєстри видавців і книгодрукарської продукції
Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) створює реєстр закладів культури, який допоможе накопичувати додаткову інформацію про діяльність та ефективність роботи бібліотек, театрів, музеїв, повідомила заступниця міністра МКІП з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Деталі
...Програмне забезпечення вже розробили, працюємо над постановою для його запуску. У нас 33 тис. закладів культури, майже 15 тис. бібліотек плюс театри, клуби, музеї, школи... Цей реєстр інтегрується з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізосіб-підприємців й автоматично підтягне всю інформацію, - повідомила Бондар.
Після того як керівник ідентифікує свій заклад у реєстрі, у ньому відображатимуться статистичні дані, які заклади подають у формі звітів.
...Нарешті, матимемо наочну картину історії діяльності в єдиному інформаційному ресурсі, - зазначила Бондар.
За словами заступниці міністра, щоб забезпечити більш ефективне управління, імовірно, буде збільшено частоту та розширено перелік наданих до Держстату даних. Наприклад бібліотеки - скільки людей прийняли, скільки книжок видали і повернули; театри - кількість нових вистав, проданих квитків, розбивку за жанрами вистав, щоб розуміти, що найбільш популярно.
...Заклади мають виходити на самозабезпечення. Культурний продукт має бути високого рівня і відповідати вимогам часу, тоді й попит збільшиться. На основі цього реєстру рішення може ухвалювати сам керівник: як управляти, що створювати, стимулювати. Я хотіла б, щоб усі державні рішення ухвалювали на основі зібраних даних, - каже Бондар.
Водночас поки що Мінкультури не ініціювало зміни до формату та обсягу статистичних даних.
...Нині - етап створення реєстру, впровадження його через постанову, актуалізацію всієї інформації за всіма установами. І потім, коли введемо в експлуатацію реєстр мережі й він офіційно запрацює, Мінкультури аргументує і зможе подати пропозиції щодо розширення і частоти подання даних відповідно до оновлених вимог, - повідомила Бондар.
Міністерство культури та інформаційної політики створює музейний реєстр, який об'єднає більше ніж 12 млн експонатів.
Як повідомила Бондар, створення музейного реєстру фінансує уряд Польщі, роботи вже виконано більше ніж на половину.
...Я сподіваюся, що до середини наступного року ми зможемо його запускати. Уже було тестування з окремими музеями, - повідомила Бондар.
Постановою Кабміну №1388 від 2 грудня 2021 року визначено перелік музеїв, у яких зберігається державна частина музейного фонду.
...Але музеїв набагато більше, і не всі належать до сфери діяльності Міністерства культури. Є музеї медицини, військові тощо, фонди яких також належать державі і є частиною державного музейного фонду. Плюс є ще приватні або шкільні, або при установах і організаціях - дуже багато всього... Ми провели кілька опитувань в областях, щоб зрозуміти, з яким фінальним обсягом доведеться працювати, й отримали приблизно 12 мільйонів, - повідомила Бондар.
Основна ідея музейного реєстру - доступ через вебінтерфейс, співробітник входить за електронною адресою і логіниться за кепом посадової особи. Для кожного музею інтерфейс буде стандартизовано, він динамічно змінюватиметься відповідно до внесених даних.
...Ми детально опрацювали його структуру. Зупинилися на тому, що хочемо фінально додати функцію контролю за переміщенням цінностей, щоб одразу бачили не тільки що і де перебуває в країні, а й що, де, куди і коли виїхало, - зазначила Бондар.
Наразі для експонування за кордоном необхідна безліч документів у паперовому форматі, що супроводжуються досить кропітким процесом із багатьма узгодженнями. У Мінкульті ставлять за мету оцифрувати й спростити процес для співробітників музейних установ, щоб на етапі формування в електронній системі колекції на переміщення базова інформація підтягувалася автоматично у відповідні форми.
Згідно з концепцією, музейний реєстр буде відкритим для широкого загалу.
...Держава має розуміти, які об'єкти, де перебувають і в якому стані. Водночас і громадяни отримають можливість доступу до інформації про музейні цінності в країні... Це ж клас, коли ми в реєстрі за пошуком "Малевич" можемо подивитись, де в Україні можна побачити його роботи, або дізнатись, де є скелети мамонта, - навела приклади Бондар.
Крім інформаційної функції, реєстр покликаний допомогти в захисті експонатів.
...Ми одразу ставимо критерії, прийняті Європою або Інтерполом. Наша електронна база має автоматично за деякими сценаріями підключатися до цих каналів. Якщо з'являється галочка, що об'єкт вважається зниклим, міжнародні правоохоронні структури мають бачити його, щоб моніторити у світі, - зазначила Бондар.
Такий інструмент зміг би допомогти Україні в судових позовах щодо повернення цінностей. Як приклад Бондар навела ситуацію зі скіфським золотом.
...Майже десятиліття ми доводили, що колекції належать державі Україна, а не конкретному музею, який тільки розпорядник. Музейні предмети, музейні колекції та зібрання державної частини Музейного фонду України закріплюються за музеями на праві оперативного управління. Державний реєстр допоміг би просто показати на міжнародному рівні, що ці предмети належать державі, - каже вона.
Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) працює над створенням реєстру видавців і всеукраїнської цифрової електронної бібліотеки.
За її словами, вже розроблено програмне забезпечення для реєстру видавців і розповсюджувачів друкованої продукції. Відповідна постанова проходить погодження.
...Це перший етап створення цифрової електронної бібліотеки в масштабах країни. Перший крок - реєстр видавців, наступний - автоматизація ISBN (міжнародних кодів книг) у прив'язці до цих видавців, - сказала Бондар.
Наразі це окремі держпослуги. Коди видає Книжкова палата, а реєстрацією видавців і розповсюджувачів опікується Держкомтелерадіо.
...Після синхронізації в нас буде реєстр в електронному вигляді всіх книжок, які видають у державі. Отже, можемо створити єдиний електронний запис для всіх книжок. І бібліотеки, які отримують або закуповують собі примірники, замість того щоб прописувати від себе опис кожної книжки, після введення в базу певного ISBN автоматично зможуть отримувати єдиний опис, бажано, зроблений або розповсюджувачем, або видавцем, або єдиною визначеною державою установою, - повідомила Бондар.
Питання електронних видань, з урахуванням авторських прав, поки що не вирішено.
...Поки що ми намагаємося зрозуміти, хто фінансуватиме отримання електронних примірників бібліотек. Цим питанням опікується Український інститут книги. Можливо, згодом і держава фінансуватиме як закупівлю паперових книжок у бібліотек, адже це просто нова формула розповсюдження книжок і розповсюдження доступу до читання. Тут питання: якщо держава фінансує доступ до твору, то він просто може бути у відкритому доступі, і для цього не потрібна фізична бібліотека - достатньо сайту чи застосунку, тоді це вже зовсім інша історія бібліотечного формату, - зазначила Бондар.
Окремо триває процес формування стратегії оцифрування стародруків та бібліотечних спадщин, створення реєстру старовинних друкованих видань.
...Ідеться не про музеї, а про бібліотеки, які мають багато цінного та історично важливого. Це буде спільний ресурс, який об'єднуватиме те, що зберігається в численних бібліотеках у всій Україні, - повідомила Бондар.
МКІП вимагає припинити будівельні роботи біля будинку-пам’ятки на Володимирській у Києві.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
