Так говорять на Волині: чи знаєте ви, що таке андичка, боцюн, заслона, коновка та мулярка

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Так говорять на Наддніпрянщині: спробуйте здогадатися, що таке кипяч, бовдур, жалива та самокатка

Деталі

Поговорімо про північне наріччя української мови, а саме про західнополіську говірку, яка поширена на території сучасних Волинської та, частково, Рівненської областей, ближче до кордону з Білоруссю.

Поділимось з вами п'ятьма популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: андичка, боцюн, заслона, коновка та мулярка. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова.

Якщо ви зробили "ставки" на значення цих слів, звірмо ваші варіанти зі "Словником західнополіських говірок" Григорія Аркушина. Цікаво, що Аркушин подає слово "андик", яким на Волині, як не важко здогадатись, називають індика. При цьому слова "андичка" – це не індичка, а прислівник у значенні "ось тут" (андичка буде колодязь).

Що ж до слова "боцюн", то так на Волині називають лелеку. Цікаво, що є слово й для самки лелеки – боцюниха. Коновка – це відро у західнополіському діалекті, а мулярка – це не жінка-муляр, а піч, за словником Аркушина. Що ж до заслони, то це шматок тканини, яким можу закривати двері чи вікна, тобто те саме що фіранка, тюль чи штора.

Раніше ми також ділилися значеннями деяких слів з одного з найбагатших діалектів – галицького. Дізнайтеся, що таке слоїк, рунделик, гальба та пательня.