Закон чи совість? Мовний омбудсмен вимагає припинити співати російською під час війни

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська зробила резонансну заяву, закликавши звернути увагу на суспільне обурення через виконання російськомовних пісень у громадському просторі України. На тлі дискусій про виступи артистів, таких як Вєрка Сердючка, омбудсменка наголосила, що хоча пряма заборона відсутня, війна вимагає відмови від російськомовного контенту заради захисту української ідентичності.

Деталі

За словами Івановської, чинне законодавство не забороняє виконання пісень іншими мовами, якщо вони не пов'язані з Росією чи її громадянами. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» вимагає, щоб офіційні заходи відбувалися українською мовою, але самі твори можуть бути іншими мовами. Стаття 15 Закону «Про культуру» обмежує лише контент, створений російськими фізичними чи юридичними особами або тими, хто підтримує державу-агресора.

Втім, омбудсменка наголосила, що юридична допустимість не дорівнює суспільній прийнятності. "Під час війни сцена і вулиця – це простори сенсів. Вони мають звучати українською мовою, мовою духовної сили нашого народу", – заявила вона. За її словами, виконання російськомовних пісень викликає обурення у більшості українців, адже війна – це не лише боротьба за території, а й за символи та ідентичність.

Деякі міста, такі як Київ і Тернопіль, вже запровадили локальні обмеження на російськомовний культурний продукт, але вони мають радше символічний характер і не передбачають юридичних санкцій. Івановська закликала до створення загальнодержавного нормативного регулювання, яке чітко визначить правила для організаторів заходів, виконавців та місцевої влади. «Суспільна легітимність під час війни важливіша за правову допустимість», – зазначила вона.

Заява Івановської не стосується українських артистів, які виконують російськомовні пісні, якщо вони не пов'язані з РФ. Однак суспільний запит на домінування української мови у публічному просторі зростає. Українці дедалі частіше вимагають, щоб культурний простір відображав національну ідентичність, особливо в умовах війни. Чи призведе це до нових законодавчих змін? Поки що дискусія набирає обертів, а сцена залишається полем боротьби за смисли.