Так говорять на Тернопільщині: спробуйте здогадатися, що таке баюра, бузьок, дзиґар та казанє

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Так говорять на Закарпатті: чи знаєте ви, що таке анцуг, біціглі, загловок, лампаш та сокачка

Деталі

Поговоримо про південно-західне наріччя української мови, а саме про наддністрянський діалект, який поширений на територіях частин сучасних Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей.

Поділимось з вами кількома діалектизмами, які можуть використовувати у мовленні жителі вищезазначеного регіону: баюра, бузьок, дзиґар та казанє. Якщо ви з інших регіонів України, то вам ці слова можуть здатися іншомовними, хоч вони так само є частиною солов'їної. Зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означає кожне з цих діалектизмів (на картинці вище зображено значення одного з цих слів).

Якщо ви зробили свої ставки на значення цих діалектизмів, поділімось правильними відповідями. Баюра (наголос на другий склад) – це те саме, що й калабаня, а якщо це слово вам також незнайоме, то знайте – на заході України так називають калюжу. Бузьок (наголос на перший склад) – ні, це не бузок, так на Тернопільщині (і не тільки) називають лелек. Що ж до слова "дзиґар" (наголос на перший склад), то так називають настінний годинник, а кишеньковий годинник буде "дзиґарок". Слово "казанє" (або казання) ви можете часто почути у церкві, тому що так називають проповідь.

Раніше ми ділилися діалектизмами зі слобожанського говору. Дізнайтеся, що таке духало, колій, підойма та ополок.