Так говорять на Волині: спробуйте здогадатися, що таке момляти, тарафеля, гриза та дзіндзіляка
Ділимось значеннями цих діалектизмів з північного наріччя української мови

Спробуйте здогадатися, що означають діалектизми момляти, тарафеля, гриза та дзіндзіляка/Фото: Vidar Nordli-Mathisen/Unsplash
Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.
Деталі
Поговорімо про північне наріччя української мови, а саме про західнополіську говірку, яка поширена на території сучасних Волинської та, частково, Рівненської областей, ближче до кордону з Білоруссю.
Поділимось з вами п'ятьма популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: момляти, тарафеля, гриза та дзіндзіляка. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка вище є підказкою до значення одного з цих слів.
Перевірмо, чи ваші здогадки збігаються зі справжніми значеннями цих діалектизмів. Момляти (наголос на перший склад) має кілька значень – це повільно їсти, повільно щось робити або нечітко говорити. Словом "тарафеля" (наголос на третій склад) називають різний мотлох, сміття й непотрібні дрібнички. Гриза (наголос на другий склад) – так називають клопіт та різні негаразди. Дзіндзіляка (наголос на третій склад) – це, як не дивно, павук.
Раніше ми ділилися діалектизмами, які використовують жителі Чернігівщини. Чи знаєте ви, що означають слова бубка, гоцка, кузік, лайба та мандрик?
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!