Так говорять на Житомирщині: чи знаєте ви, що таке голиш, захолод, кручений, ражка та скриглик

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Так говорять на Черкащині: спробуйте вгадати значення діалектизмів відмока, дерушки, хорма та мажара

Деталі

Поговорімо про північне наріччя української мови, а саме про середньополіську говірку, яка поширена на території північних частин сучасних Житомирської, Київської та Рівненської областей.

Поділимось з вами чотирма словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: голиш, захолод, кручений, ражка та скриглик. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Підказка: головне фото цієї новини вказує на значення одного з цих діалектизмів.

Якщо ви зробили "ставки" на значення цих слів, звірмо ваші варіанти зі "Словником поліських говорів" Панаса Лисенка. Голиш (наголос на другий склад) – це качан кукурудзи, але, як можна здогадатися, голий, тобто без зернят. Захолод (наголос на третій склад) – це те саме, що й застуда, а крученим (наголос на перший склад) можуть назвати скаженого собаку. Ражка (наголос на перший склад) – це велике відро з двома ручками, яке використовують для годування худоби, а скригликом (наголос на перший склад) можуть назвати скибочку хліба.

Раніше ми ділилися значеннями діалектизмів момляти, тарафеля, гриза та дзіндзіляка, які можуть використовувати жителі Волинської області.