Як навчити дітей поважати інших – поради експертів

Поняття добра та зла і загальноприйнятих етичних і моральних цінностей необхідно прищеплювати змалечку. Проте це може здатися складною задачею. Редакція МЕТА.UA звернулася до Олени Петрушкевич, психологині у школі МрійДій, щоб зрозуміти, як навчити дітей поваги до інших.

Далі – слова експертки

Брехати – погано. Говорити правду – добре. Отже, бути чесним для нас принцип, а чесність – наша цінність. Тому, можна узагальнити, що моральні цінності – це норми, взірці, те, що визначає для нас добре і погане. Але, окрім етики, моральними цінностями цікавиться і психологія. Адже важливо, які саме принципи та цінності керують поведінкою людини? А зрадити своїм цінностям – це вибір, який робить боляче людині і має свої наслідки, що визначають подальші вибори і поведінку.

Що ж впливає на формування моральних цінностей дитини

У першу чергу – це найближче оточення, те, в якому дитина росте. Змалечку батьки зупиняють дитину від дій неправильних (за думкою дорослих) і схвалюють дії, які подобаються (ті, що опираються на цінності родини). Спочатку без пояснень, але з віком і готовністю дитини слухати додаються обґрунтування: наприклад, чому маму не можна бити або чому бабусі треба принести теплий светр, щоб вона не вставала з крісла. І це правильний вчинок.

Довший час дитина мотивована правильно себе поводити схваленням батьків і взірцем їхньої поведінки. Але у шкільному віці в дитини з’являється простір, де схвалення відходить на другий план. Саме у шкільному оточенні дитина отримує відповідальність робити власний вибір – поводити себе правильно (як прийнято в сім’ї чи школі) або неправильно.

Приклад дорослих

На засвоєння проголошених цінностей прямо впливають реальні вчинки важливих для дитини дорослих. Якщо вдома проговорюється цінність чесності, але дитина регулярно чує, як мама подрузі розповідає вигадані причини не йти на дитяче свято або приховує скарги вихователів від тата, то чесність не стане моральним орієнтиром дитини.

Декілька слів про вікові особливості

Чи можна забрати свою річ силою в того, хто її попередньо взяв для того, щоб погратись? Дати фізичну відсіч кривднику – це ок? А не допомогти, коли тебе просять, можна? Як тільки в дитини буде впевнена відповідь на ці питання, можна говорити, що вона вже має норми, на які спирається.

Звісно, ми пам’ятаємо, що імпульсивність, незрілість часом не дають дитині правильно вчинити – спрацьовує перша реакція захиститись, напасти тощо. Але після врегулювання стану дитина оцінює свій вчинок, спираючись на цінності, які засвоїла.

Підліткова криза анулює надиктовані попередньо цінності, переглядає їх в процесі формування ідентичності. Можна сказати, що в юнацькому віці моральні цінності вже є власним вибором молодої людини. Повага як моральний принцип, на мою думку, є одним з найскладніших для засвоєння. Адже його непросто пояснити і ще складніше притримуватись. З мого досвіду, навести приклад поведінки, яка демонструє повагу – це завдання, яке змушує людей замислюватись і оцінюється ними як складне. Якщо запитання ставиться до аудиторії, то розмова перетворюється в дискусію. Люди пробують довести правильність власної думки і хибність іншої. «Це ви не про повагу кажете, а про... Повага – це геть інше». Вести розмову з повагою про повагу – це точно «завдання з зірочкою».

Але важливо про цю цінність не лише говорити, а й показувати власним прикладом, давати дитині можливість проявляти цю цінність, інколи за потреби, нагадувати, що саме це є невіддільною складовою нашої взаємодії. Наприклад, одна з цінностей нашої школи є саме повага. І, якщо на уроці діти працюють в команді або ж команди змагаються, то, в першу чергу, ми нагадуємо і слідкуємо за дотриманням поваги в комунікації – прийняттям різних думок, почерговості висловлювання, проявам інтересу один до одного.

Практика

Запитання, які допоможуть дорослій людині та дитині усвідомити власне бачення поваги:

1. Як ви вважаєте, повагу потрібно заслужити – вчинками, висловлюваннями чи навпаки, на повагу заслуговують всі, а вчинки можуть призвести до неповаги?
2. Чи вважаєте ви, що звертання на «ти» до людини, з якою ви попередньо не домовились про це, це прояв неповаги?
3. Якщо за традицією в неділю всі обідають разом, але раптом донька відмовляється долучитись, це можна вважати неповагою до сім'ї? Як вирішити ситуацію з повагою до всіх учасників?

Це приклад запитань, які варто обговорювати в близькому колі людей – в сім'ї, з друзями, на роботі. Прояснити бачення кожного – це проявити повагу і в подальшому враховувати, аби усім було безпечно і комфортно один з одним.

Нещодавно ми розповідали, як заохотити дитину вчитися.