Так говорять жителі Кіровоградщини: що таке чара, варцаби, поренча та драпак

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Арелі, жамки, попінка та шанька: що означають ці слова з говору Чернігівської області

Деталі

Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про діалект, який охоплює найбільшу територію – степовий. Цей говір поширений на території сучасних Кіровоградської, Запорізької, Дніпровської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Донецької, Луганської областей та Кримського півострова.

Ділимось кількома діалектизмами, які жителі вищезазначеного регіону можуть використовувати у спілкуванні: чара, варцаби, поренча та драпак. Якщо ви з інших регіонів України, то вам ці слова можуть здатися іншомовними, хоч вони так само є частиною солов'їної. Зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означає кожен з цих діалектизмів (на картинці вище зображено значення одного з цих слів).

Зробили свої "ставки"? Розкриймо тоді значення цих цікавих слів. Чара (наголос на перший склад) – ні, у нашому випадку це не те саме, що й чарка, хоча це слово має й таке значення, але саме у Кіровоградській області чарою можуть називати сковорідку. Варцаби (наголос на другий склад) – це одвірок, тобто дверна чи віконна рама.

Слово "поренча" (наголос на другий склад) чи "поренчата" (наголос на третій склад) можуть використовувати, говорячи про спинки та бильця крісел і ліжок. Своєю чергою драпак (наголос на другий склад) – це жорсткий віник з лози, гілок для підмітання подвір’я.

Раніше ми ділилися деякими діалектизмами Хмельницької області, зокрема значеннями слів камізелька, грубка, кварта та цмок.