Ґвандіти, збоїско, скіпчик та дикта: що означають ці діалектизми Волинської області

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Баняк, ганделес, ґлянц та жирандоль: що означають ці львівські діалектизми

Деталі

Поговорімо про північне наріччя української мови, а саме про західнополіську говірку, яка поширена на території сучасних Волинської та, частково, Рівненської областей, ближче до кордону з Білоруссю.

Поділимось з вами кількома популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: ґвандіти, збоїско, скіпчик та дикта. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка вище є підказкою до значення одного з цих слів.

Перевірмо, чи ваші здогадки збігаються зі справжніми значеннями цих діалектизмів. Ґвандіти (наголос на другий склад) – це зневажливо означає безперестанку говорити чи говорити дурниці. Збоїско (наголос на другий склад) – так називають спортивний майданчик біля школи. Скіпчик (наголос на перший склад) – це відерко, у яке доять молоко, а дикта (наголос на перший склад) – це фанера.

Раніше ми ділилися деякими діалектизмами Хмельницької області, зокрема значеннями слів камізелька, грубка, кварта та цмок.