Кіриня, неньо, ватра та лилик: що означають ці діалектизми Чернівецької області

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Здибанка, лахи, ружа й тафля: що означають ці діалектизми з говору Хмельниччини

Деталі

Поговорімо про південно-західне наріччя української мови, а саме про покутсько-буковинський говір, який переважно поширений на території Чернівецької області, але також й частково в Івано-Франківській області.

Поділимось значеннями діалектизмів цього говору, який поширений у Карпатських горах: кіриня, неньо, ватра та лилик. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка вище є підказкою до значення одного з цих діалектизмів.

Зробили свої "ставки"? Тепер розкриємо правильні відповіді. Кіриня (наголос на третій склад) – так можуть називати безлад в хаті. Неньо (наголос на перший склад) – так лагідно називають батька, це як маскулінітив до слова ненька. Ватра (наголос на перший склад) – це велике вогнище, а лилик (наголос на перший склад) – те саме, що й кажан.

Раніше ми розповідали, що означають діалектизми зі Львова. Дізнайтеся, що таке оферма, п'єц, андрути та виходок.