Балсанка, бусол, клямка та підвода: що означають ці діалектизми з говору Чернігівщини

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Стрій, шмутки, манатки та вонучі: що означають ці діалектизми Тернопільщини

Деталі

Поговорімо сьогодні про північне наріччя, а саме про східнополіський говір, який поширений на частинах сучасних Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Поділимось з вами кількома діалектизмами, які можуть використовувати у мовленні жителі вищезазначеного регіону: балсанка, бусол, клямка та підвода. Якщо ви з інших регіонів України, то вам ці слова можуть здатися іншомовними, хоч вони так само є частиною солов'їної. Зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означає кожне з цих діалектизмів (на картинці вище зображено значення одного з цих слів).

Якщо ви обдумали свої варіанти відповідей, то розкриймо правильні значення цих слів східнополіського говору. Балсанка (наголос на другий склад) – так зазвичай називають пластикову пляшку, але також можуть називати й балон чи іншу тару, схожу на пляшку. Бусол (наголос на перший склад) – це слово вказує на вид птахів, який, ймовірно має окрему назву в кожному регіоні України, і мова про лелеку.

Клямка (наголос на перший склад) – цей діалектизм можна почути в усіх регіонах України (на півночі й заході – частіше) й означає він дверну ручку, дверний замок чи дверний засув. Підвода (наголос на другий склад) – це великий віз, у який запрягають коней чи волів.

Раніше ми розповідали, що означають діалектизми зі Львова. Дізнайтеся, що таке оферма, п'єц, андрути та виходок.