Кульова блискавка залишила дивовижний «відбиток» на склі

Ймовірно, одним із найбільш вражаючих та маловивчених природних явищ можна назвати кульову блискавку. Вона являє собою яскраве плазмове утворення сферичної форми, діаметром зазвичай кілька сантиметрів з хаотичним переміщенням у повітрі. Часто супроводжується звуковими ефектами (шипіння, потріскування), має високу температуру і нерідко зникає в результаті вибуху. При контакті з людиною може спричиняти сильні опіки і навіть смерть.

За кілька століть накопилася величезна кількість свідчень появи такої блискавки в різних куточках планети, проте надійних та беззаперечних фотографій чи відеозаписів досі не існує. У той же час, серед наукової спільноти немає консенсусу щодо реальності існування такого явища та можливості його утворення у земній атмосфері. І одним із головних доводів скептики відзначають суперечливість деяким законам фізики, а саме – відсутність явного енергетичного поля, здатного підтримувати ізольований згусток плазми у стабільному стані протягом десятків секунд і навіть хвилин. Адже вчені неодноразово намагалися «створити» кульову блискавку в лабораторних умовах, проте виявилось, що це практично неможливо.

Тим не менш, непрямі ознаки реальності цього явища все ж таки існують. Одним із таких яскравих прикладів можна назвати детально задокументовану подію, свідком якої став відомий радянський фізик та нобелівський лауреат Петро Капиця. Якось, коли Петро Леонідович відпочивав у себе на дачі, до хати несподівано залетіла кульова блискавка. Вона влетіла у вікно, розбивши його, але діра, що залишилася після цього, вийшла на диво акуратною — ідеально кругла за формою, з оплавленими краями (див. фото в каруселі) через локальний вплив високої температури. Це вікно є одним з експонатів музею-квартири Капиці. Цікаво, що на склі ще є досить велика тріщина, проте, за словами хранительки музею-квартири, з блискавкою вона ніяк не пов'язана і з'явилася внаслідок транспортування рами.

Віконна рама з дачі Петра Капиці, якою кульова блискавка зробила отвір. Фото: t.me/physforeveryone/366

Ця подія настільки захопила вченого, що він прийняв рішення зосередити свої наукові дослідження в галузі вивчення кульових блискавок, властивостей плазми та конструюванні НВЧ-генераторів великої потужності. Згодом за свої відкриття в області низьких температур, Капиця був удостоєний Нобелівської премії з фізики у 1978 році.

У 1955 році Петро Леонідович опублікував свою знамениту доповідь «Про природу кульової блискавки», в якій припустив, що сутність явища обумовлена ​​виникненням короткохвильових електромагнітних коливань у просторі між грозовими хмарами і земною поверхнею. Проте пояснити природу цих коливань фізик не зміг.

Через багато років, випадок, що стався на дачі вченого, залишається одним із найбільш переконливих доказів реальності цього дивовижного атмосферного явища. Але суперечки навколо процесів, відповідальних за появу кульової блискавки не вщухають. Висуваються різні гіпотези, але жодна із запропонованих так і не підтверджена повністю на практиці.