Вбивства та знущання: правозахисники вивчили військові злочини рф у Київській області

На Київщині правозахисна організація Amnesty International провела докладне розслідування військових злочинів російських окупантів.

Читайте також: окупанти відновили штурм "Азовсталі"

Деталі

Організація задокументувала всі незаконні дії рф в Бучі, Бородянці, Авдіївці, Здвижівці та Ворзлі. Генеральний секретар Amnesty International Аньєс Калламар сказала:

Ми зустрічалися з людьми, чиї близькі були вбиті під час жахливих нападів, чиє життя назавжди змінилося через російське вторгнення. Ми підтримуємо їхню вимогу правосуддя та закликаємо українську владу, Міжнародний кримінальний суд та інші органи забезпечити збереження свідчень, які в майбутньому можуть стати підставою для судових переслідувань за військові злочини

За їхніми даними, у Бородянці внаслідок ворожих нападів загинуло понад 40 мирних жителів. У Бучі та кількох інших містах та селах, розташованих на північний захід від Києва, Amnesty International задокументувала 22 випадки незаконних убивств російськими силами, більшість з яких були очевидними позасудовими стратами.

Організація 12 днів проводила розслідування. Весь цей час команда робила опитування мешканців Бородянки, Андріївки, Макарова, Бучі, Нового Корогоду, Здвижівки, Ворзеля та відвідувала місця, де відбувалися масові вбивства мирних мешканців. Групі вдалося поспілкуватися з 45 особами, які стали свідками або з перших вуст чули про незаконні вбивства своїх рідних, сусідів та сусідок російськими солдатами, а також 39 осіб, які були свідками авіаударів по восьми житлових будинках або чули про них з перших вуст.

Незаконні авіаудари по Бородянці

У Бородянці внаслідок бомбардувань загинули щонайменше 40 людей, а також було знищено десятки будинків та будівель. Більшість жертв загинули у підвалах будинків, де вони намагалися втекти від бомбардування. Інші ж загинули у квартирах.

Так, вранці 2 березня, у будинку за адресою вулиця Центральна, 359 щонайменше 23 особи загинули внаслідок авіаудару. Серед постраждалих – п'ятеро членів родини Вадима Загребельного: його мати Лідія, брат Володимир із дружиною Юлією та її батьки Любов та Леонід Гурбанови. Вадим Загребельний розповів:

Ми [Вадим із сином] вийшли з дому №359 десь після сьомої ранку. Моя мати, мій брат, його дружина та її батьки наполягали, що треба залишатися у підвалі. Вони побоювалися, що їх застрелять російські солдати. Десь через 20 хвилин після того, як ми вийшли, будинок розбомбили, і їх усіх убили разом з іншими сусідами

Василь Ярошенко в момент влучення перебував біля однієї з будівель. Він розповів Amnesty:

Я вийшов із квартири, щоб попрацювати в гаражі, а моя дружина збиралася відвести кілька старших сусідів у підвал. Коли я дійшов до гаража, метрів за 150 від будинку, пролунав страшний вибух. Я кинувся за гараж. Коли визирнув, то побачив величезну дірку в будівлі. Уся середня частина обвалилася саме там, де мешканці ховалися у підвалі. Серед убитих була моя дружина Галина. Я все ще бачу її біля дверей нашої квартири, нашої оселі, де ми прожили сорок років

Шість будівель було знищено авіаударами 1 березня. У будинку на вулиці Центральній, 371, загинули щонайменше семеро людей, серед яких 39-річний хірург Віталій Сміщук, його дружина Тетяна та їх чотирирічна донька Єва. Мати Віталія Людмила розповіла:

У міру того, як ситуація погіршувалась, стало дуже небезпечно переїжджати з однієї частини міста в іншу. На вулицях стояли танки... Люди боялися бути надвір. Я говорила із сином і говорила йому тікати, але він боявся вийти надвір. Вони сховалися в підвалі для безпеки, але бомба знищила середню частину будівлі, де й був підвал

Поряд із будинком не було українських військових. Хоча надходила інформація, що іноді проукраїнські озброєні особи стріляли по російських військових машинах з боку цих будівель або безпосередньо з них. Навмисне попадання у цивільні об'єкти кваліфікуються як військовий злочин. Масштаб збитків, завданих авіаударами у Бородянці, можна знайти в інтерактивній комплексній презентації за посиланням.

Незаконні вбивства мінних жителів на південний захід від Києва

Наприкінці лютого російські загарбники окупували місто Буча. Жертвами позасудових страт росіян стали п'ятеро чоловіків у комплексі з п'яти будинків поблизу перетину вулиць Яблонської та Водопровідної. Ці вбивства сталися з 4 до 19 березня.

4 березня на вулиці Яблонській російські окупанти розстріляли Євгена Петрашенка, 43-річного менеджера з продажу та батька двох дітей. Чоловік був убитий у своїй квартирі. Дружина загиблого Тетяна розповіла, що вона була у підвалі їхнього будинку, а Євген залишався у квартирі. Він пішов допомогти сусідам, коли російські солдати обшукували квартири. Тетяна втратила зв'язок із Євгеном, а наступного дня сусід виявив у квартирі його тіло.

Жінка розповіла, що окупанти дозволили відвідати квартиру. Тетяна повідомила Amnesty International:

Євген лежав на кухні, мертвий. Йому вистрілили в спину, легені та печінку. Його тіло залишалося у квартирі до 10 березня, коли ми змогли поховати його в неглибокій могилі у дворі

На місці вбивства Євгена команда знайшла дві кулі та три гільзи. Дослідник Amnesty зі зброї визначив кулі як бронебійні патрони 7Н12 калібру 9×39 мм із чорними наконечниками, якими можна стріляти лише зі спеціалізованих гвинтівок. Їх використовують окремі елітні російські підрозділи, серед них ті, які, за наявною інформацією, діяли на той час у Бучі.

Команда проаналізувала знайдені у місті російські військові посвідчення. Це дозволило дізнатися, які підрозділи знущалися та вбивали мирних жителів. Серед них записи про заклик і навчання, що належали водієві-механіку полку ВДВ — російських повітрянодесантних військ. Слід зазначити, що окремі підрозділи ВДВ використовують спеціалізовані гвинтівки, у тому числі можна стріляти бронебійними патронами 9×39 мм.

У будинку Євгена та Тетяни сталося ще одне вбивство. 22 чи 23 березня окупанти позбавили життя Леоніда Боднарчука, 44-річного будівельника. Мешканці будинку розповіли, що ворог застрілив чоловіка, коли той піднявся сходами, а потім кинули гранату у сходовий проліт. Пізніше його понівечене тіло знайшли на сходах у калюжі крові.

Дослідницька команда Amnesty International знайшла великі плями крові на декількох щаблях, що ведуть у підвал, а також сліди опіків та пошкодження на стіні, що свідчать про розрив гранати.

У сусідніх містах дослідники зібрали додаткові свідчення та докази про незаконні вбивства, серед яких очевидні позасудові страти: деякі жертви пов'язували руки за спиною, інші на тілі мають ознаки тортур.

У селі Новий Корогод було вбито 46-річного будівельника Віктора Клокуна. Його партнер Олена Сахно розповіла Amnesty International, що 6 березня місцеві мешканці привезли їй тіло Віктора. За словами Олени:

У нього руки були пов'язані за спиною шматком білого пластику, і йому стріляли в голову

Дружина Олексія Сичевського Ольга (32 роки) та його батько Олександр (62 роки) загинули, коли колону автомобілів, де вони їхали, обстріляли, як вони вважають, російські війська. Чоловік розповів:

У колоні були виключно мирні жителі. Майже всі машини мали дітей. Коли наша машина під'їхала до смуги дерев, я почув постріли спочатку окремі, а потім автоматну чергу. Постріли потрапили до першої машини в колоні, і вона зупинилася. Ми були в іншій машині, і нам також довелося зупинитися. Тоді потрапили до нас. Щонайменше шість-сім пострілів потрапило до нашої машини. Мого батька одразу ж вбило кулею в голову. Дружину поранило металевими уламками і дитину (сина) теж зачепило

Дослідницька команда Amnesty International, яка відвідала Київську область у квітні 2022 року після ексгумації жертв, з'ясувала, що багато родичів загиблих стурбовані поводженням з останками. Люди стурбовані тим, що оформлення тіл проводилося хаотично, що їх не інформували належним чином, а іноді ті тіла загиблих неправильно ідентифікували.

Яке покарання заслужили російські окупанти

Позасудові страти, скоєні під час міжнародних збройних конфліктів, вважаються умисними вбивствами та кваліфікуються як військові злочини. Військовими злочинами також є невиборчі та непропорційні напади, скоєні зі злочинним наміром.

Усі причетні до військових злочини мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за їхні дії. Згідно з доктриною відповідальності, командування, вище керівництво, включаючи командирів і громадянських лідерів, таких як міністри й глави держав, які знали або мали підстави знати про військові злочини, вчинені їхніми військами, але не намагалися зупинити їх або покарати винних, також повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Будь-які судові процеси або механізми повинні мати максимально всеосяжний характер, і забезпечити, щоб усі винні у військових злочинах, злочинах проти людяності, геноциді та злочинах агресії в Україні, до якого б боку конфлікту вони не належали, були притягнуті до відповідальності під час справедливих судових розглядів. без застосування смертної кари. Крім того, дотримання прав постраждалих має бути пріоритетом при розслідуванні міжнародних злочинів та притягненні винних до відповідальності, а всі судові механізми повинні використовувати підхід, що враховує насамперед інтереси постраждалих.

Зафіксовані Amnesty International порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права під час війни в Україні доступні за посиланням.

Раніше повідомляли, що окупанти обстріляли Луганську область.