Як спілкуватися з дитиною, якщо її вивезли за кордон: пояснює омбудсман

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, надав роз'яснення щодо того, як спілкуватися з дитиною, якщо один з батьків вивіз її за кордон. Відповідний допис з'явився у його Telegram-каналі.

• Міжнародний день боротьби з мовою ворожнечі: чому важливо розрізняти цей вид дискримінації

Деталі

Лубінець повідомив, що після початку повномасштабної війни між рф та Україною, значно збільшилась кількість звернень до Офісу Уповноваженого з питання забезпечення прав одного з батьків щодо безперешкодного спілкування з дитиною як в Україні, так і за її межами. Його реалізацію передбачено у міжнародному праві та законодавстві України.

Відповідно до даних UNCHR 6 280 000 українців виїхали за кордон, понад 70% з них – це жінки з дітьми. У зв’язку з тим, що військовозобов’язаним чоловікам обмежено виїзд за закордон на період воєнного стану в Україні, а ситуація у країні залишається досить небезпечною, сім’ї здебільшого не возз’єднуються.

Лубінець пояснив, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Проживання батьків окремо від дитини та розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. Також Сімейний кодекс передбачає, що питання виховання також повинно вирішуватися обома батьками. Той, хто проживає окремо від дитини, має зобов'язання брати участь у вихованні та має повне право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким живе дитина, не має парава перешкоджати цьому, якщо спілкування е перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, то варто звернутися до органів опіки та піклування, щоб визначити порядок такої участі, виходячи з інтересів дитини, або звернутися до суду. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Також Лубінець пояснив, що Україна є державою-учасницею Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Тож у разі необхідності батьки, опікуни чи інші офіційні представники можуть звернутися до Мін’юсту чи територіального управління юстиції із заявою про сприяння поверненню дитини. Після треба буде звернутися до консульської установи держави, де наразі перебуває дитина. Якщо один з батьків або офіційний представник не знає, де саме перебуває дитина, необхідно звернутись до Національної поліції України із заявою про розшук дитини.

Лубінець також залишив контакти для звернень у разі, якщо права батьків чи дитини Якщо один з батьків або офіційний представник не знає, де саме перебуває дитина, необхідно звернутись до Національної поліції України із заявою про розшук дитини. Це контакти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

• за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
• на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;
• на гарячу лінію: 0800501720;
• за тел. 044-299-74-08.

Нещодавно Латвія подовжила пільги для біженців з України.