Законодавчі зміни 2023 року: що потрібно знати кожному громадянину

У статті ми розглянемо, які нові закони було ухвалено урядом України у 2023 році і як це відобразиться на 2024 році. Отже, почнемо по-порядку.

Мінімальна оплата праці

З 1 січня 2024 року розміри мінімальної зарплати згідно з Держбюджетом-2024, ухваленим 9 листопада Верховною Радою України, становить:

• у місячному розмірі на 1 січня 7100 гривень, на 1 квітня - 8000 гривень;
• у погодинному розмірі - на 1 січня 42,6 гривні, на 1 квітня - 48 гривень, відповідно.

Згідно із Законом про оплату праці визначено, що розмір зарплати співробітника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за зазначену суму. Винятки становлять роботи, виконані на умовах неповного робочого часу.

Зміни для тимчасово переміщених осіб

З 15 липня набула чинності урядова постанова №709, яка передбачає низку підстав, згідно з якими переселенців можуть позбавити виплат.

Так, право на виплати втрачають особи, які:

• придбали транспортний засіб, якому менше п'яти років (крім автомобілів, придбаних волонтерами для потреб оборони України);
• купили на суму понад 100 тисяч гривень квартиру, будинок, земельну ділянку (крім житла, отриманого за кошти державного або місцевого бюджету);
• мають на депозитному рахунку в банку понад 100 тисяч гривень;
• придбали іноземну валюту, а також банківські метали на суму понад 100 тисяч гривень (крім коштів, отриманих від благодійних організацій, валюти, придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг);
• мають у власності житло, яке розташоване на територіях, де не відбуваються бойові дії і не тимчасово окуповані (якщо воно має площу понад 13,65 кв. м на одного члена сім'ї).

Говорячи простими словами, ті, хто можуть здійснювати суттєві витрати без допомоги держави, не отримуватимуть виплати. Решті автоматично продовжують виплати на півроку. Допомога не може бути надана таким особам:

• громадянам, які в той момент перебували за кордоном понад 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих причин;
• громадянам, які фактично повернулися до покинутого місця проживання;
• громадянам, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
• громадянам, які засуджені за злочини проти основ нацбезпеки України.

Переселенцям, які вперше звертаються по допомогу, виплати теж здійснюватимуться на шість місяців.

Мобілізація

Загальна мобілізація в Україні діє, поки триває воєнний стан. Разом із нею триває вручення повісток військовозобов'язаним і призов на військову службу мобілізованих.

Відповідно до закону №9342 "Про мобілізаційну підготовку", мобілізації не підлягають:

• особи, у яких чоловік або дружина з інвалідністю;
• особи, у яких батьки (або батьки дружини/чоловіка) з інвалідністю I або II групи.

Обидві норми діють, якщо немає інших працездатних осіб, які могли б за ними доглядати згідно із законодавством. Тобто немає інших найближчих родичів (діти, брати/сестри, чоловік/дружина тощо).

Покинути країну можуть:

• чоловіки віком до 18 і від 60 років;
• чоловіки віком від 18 до 60 років, які постійно проживають за кордоном і мають відповідні відмітки про це в паспорті;
• виключені з військового обліку за станом здоров'я;
• чоловіки, яким дозволено виїхати за кордон за сімейними обставинами;
• чоловіки, у яких є троє і більше дітей до 18 років;
• за наявності дітей до 18 років з інвалідністю, наявності повнолітніх дітей з інвалідністю I або II групи;
• одинокі батьки (опікуни/усиновителі), які самостійно виховують дитину до 18 років;
• чоловіки призовного віку, які мають право на виїзд за кордон за професією;
• чоловіки, яким дозволено виїзд за кордон для допомоги Силам оборони в проівостояніі рф;
• військові, у яких є спеціальний дозвіл;
• працівники установ, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю та перебувають на військовому обліку, не більше ніж 1 особа на 25 осіб з інвалідністю;
• члени екіпажів кораблів;
• працівники залізничного транспорту;
• авіаційний персонал;
• чоловіки і жінки на державній службі.

Чиновники і держслужбовці теж можуть виїжджати за межі України, але тільки за наявності спеціальних документів і дозволів.

Також за кордон можуть виїхати ті, хто допомагає ЗСУ:

• водії-волонтери, які перевозять гуманітарні та медичні вантажі, допомогу для ЗСУ;
• представники культури, які їдуть на благодійні збори, концерти, представлення України на міжнародній арені;
• спортстмени та тренери - для участі в офіційних змаганнях і тренувальних зборах.

Хто підлягає мобілізації:

• придатні або обмежено придатні чоловіки віком від 27 до 60 років з наявністю бойового досвіду або без нього;
• чоловіки віком від 18 до 27 років, якщо вони проходили строкову службу та/або проходять військову службу в запасі чи резерві;
• призовники від 18 до 27 років, які раніше не проходили строкову службу - підписують контракт із ЗСУ;
• зняті або виключені з військового обліку чоловіки, яких визнано придатними або обмежено придатними під час воєнного стану;
• жінки, які придатні за станом здоров'я - за власним бажанням;
• особи з інвалідністю та ті, хто мають право на відстрочку від мобілізації за сімейними обставинами - за власним бажанням і з проходженням служби за місцем проживання;
• громадяни інших країн, які хочуть захищати Україну.

Свята

Починаючи з 30 липня 2023 року в Україні діє Закон "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України" від 14.07.2023 №3258-IX.

1. Дня Української Державності, який тепер святкуватимемо 15 липня замість 28 липня.
2. Дня захисників і захисниць України, яке було перенесено на 1 жовтня (було 14 жовтня).
3. Різдво Христове, як святковий день залишається 25 грудня, тобто 7 січня виключили зі святкових днів.

Заборона УПЦ

Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроєкт №8371 "про заборону Української православної церкви Московського патріархату", який передбачає можливість припинення діяльності релігійної організації за рішенням суду. Таким чином, ухвалений за основу законопроєкт дасть у руки влади важіль тиску на конкретні і дуже нечисленні "релігійні організації" - наприклад, Київську митрополію УПЦ МП, а також найпомітніші монастирі.

Скасування фіксованого курсу валюти

З 3 жовтня 2023 року Нацбанк вирішив відмовитися від фіксованого курсу гривні і почати політику "керованої гнучкості обмінного курсу". Тобто тепер курс залежить від попиту і пропозиції на міжбанку. Але все одно Нацбанк продовжить досить жорстко контролювати ситуацію і залишатиметься ключовим гравцем на ринку.

Мінекономіки заклало прогноз до держбюджету на 2024 рік курс 41,4 грн/$. Однак, голова НБУ зазначає, що будь-який прогноз держстурктур або експертів не є для НБУ ні орієнтиром, ні метою.