Огляд сезону 2025/26 італійської Серії А: кінцівка була розкішною!

Італійська Серія А порадувала гарними голами та репетиція перед ювілейним 125-м сезоном пройшла на найвищому рівні. За більшим рахунком команди все зробили самі і може за винятком рекордів (ну не люблять італійці ось цей пафос!) все буде розміщено у статті. Традиційно і команду найкращих зберемо, але знову ж таки — хто «за», хто «проти»: будь-яка версія виграшна, якщо лишень не супер-фанатська! Всі готові? Погнали!

Небагато загальної інформації: коротко про головне

124-й сезон, що вже завершився, стартував 23 серпня, а 24 травня відбулися останні матчі. «Сассуоло», «Піза» та «Кремонезе» замінили «Емполі», «Венецію» та «Монцу». Забігаючи наперед — «Піза» та «Кремонезе» надовго не затрималися, як і «Венеція» з «Монцою» у Серії В. Кругообіг у Серії А відбувається не лише з тренерами, а й між лігами! Що стосується областей, то найбільше представників мала Ломбардія (5), грало 3 клуби з Емілії-Романьї, а ще по 2 представили: Лаціо, П'ємонт і Тоскана. По одному представнику з Апулії, Венеції, Кампанії, Лігурії, Сардинії та Фріулі-Венеції-Джулії.

Щодо тренерського круговороту, то він був і минулого сезону, причому їх було досить багато. Описувати все немає бажання і подивитися все легко на сайті Трансфермаркту — цього літа теж перестановки вже стартували і навряд чи все обмежиться мінімальною кількістю підписань. Статистика традиційно в самому кінці, а поки що про команди, їхнє становище та найкращих гравців, які радували цього сезону.

Найкращі 4 команди сезону 2025/26: все майже у справі!

Цей розділ з категорії «очевидне», адже хоч і були іноді сумніви, вони так нагадували розвіяний вітром дим з багаття, що й згадувати хочеться важко. Однак, якщо дивимося і обговорюємо, давайте згадувати хто там був краще всіх:

• «Інтер». Пішов Сімоне Індзагі і всі вирішили, що «Інтеру» прийшов кінець, проте прийшов Крістіан Ківу. Розкинув керівництву — всі потрібні, всі важливі, будуть вам трофеї! Менеджмент підтримав нового коуча, хоча трансферний період був дуже цікавим: виділяємо Бонні за 23 мільйони з «Парми», Діуфа за 20 з «Ланса» та й Аканжі не став зайвим. А пішов хто: Павар, Сарр, Залевскі, Еспозіто, Аслані та Массолін — деякі з них можуть повернутися, але трансферні справи вони надзвичайно «тонкі» самі по собі і давайте їх восени розберемо з карнавалом матеріалів за загальним планом або якось окремо за певними критеріями. Минулого сезону «Інтер» забив 89 голів і це на 24 голи більше «Комо». За очками теж солідний доробок — +11 очок від другого місця і був час конкуренції наприкінці! Настільки потужний «Інтер» ніхто не бачив давно і наступного сезону команда теж у фаворитах на всі трофеї. Кого можна назвати? Та ось усіх без винятку, хоча звичайно трохи краще були: Дімарко, Барелла, Чалханоглу, Лаутаро, Тюрам.

• «Наполі». Ось і перша нестикування з точки зору «найкращих» — неаполітанці своє срібло заслужили, але грали періодами настільки нецікаво і нудно, що й матчі дивитися не хотілося. Відразу варто зазначити: наступного сезону може стати ще нудніше, адже Антоніо Конте попросили на вихід, а замінити його вирішили Максом Алегрі. Фанати проти, але керівництво змінювати рішення не збирається. І ось ще цікавий факт — тепер Алегрі зіграє у Лізі чемпіонів, а його колишній клуб «Мілан» ні. Заслуга не його, проте і так у житті буває. Минулий сезон провели зі статистикою 58:36, аніж особливо нікого не здивували. Конте звинувачував у всьому травми і його можна зрозуміти, бо справді деяких гравців не вистачало. Лідери «Наполі»: Мактоміней, Хойлунд, Політано, Лоботка, Ді Лоренцо, Буонджорно. Крутіше стали з поверненням Де Брюйне, а ось Лукаку тільки конфліктував, лікувався і на полі себе виявив слабо — 1 гол, 39 хвилин на полі і явно не на це чекали від бельгійця.

• «Рома». Ще один несподіванка у топ-4 Серії А, яка забрала бронзу лише наприкінці сезону. На його початку йшли слабо, у середині теж особливо не дивували і місцями здавалося, що єврокубки проґавлять і розчарують фанатів. Але ні, Гасперіні пообіцяв зміни та виконав обіцянку. Навіть перевиконав — третіми римляни востаннє були 2018-го, після чого не тішили результатами у національному чемпіонаті. Зате Лігу Конференцій виграли і ось тепер повернулися до ЛЧ, де теж намагатимуться пройти якнайдалі. Статистика «Роми» 59:31 у захисті грали дуже добре, але стабільність би підтягнути, адже іноді провалювалися конкретно. З приходом Малена і в нападі додали — тепер би Доньєлла зберегти і це ціль №1 на міжсезоння. Сподобалися минулого сезону: Суле, Крістанте, Коне, Челік, Ермосо, Манчіні та Н'Діка. Через травми слабо проявили себе: Дібала, Фергюсон, Сарагоса, Пеллегріні та Довбик. Швидше за все, крім Лоренцо головні фаворити на вихід, як і Ель-Шаараві з Анхеліно.

• «Комо». А ось ці хлопці дійсно заслужили місце серед найкращих та четверта позиція не відповідає рівню гри. Щоправда для потрапляння в топ-3 треба більше стабільності, хоча й дивно, що найкращий захист ліги і другий напад лише четверті. Статистика 65:29 в останній момент увірвалися до зони Ліги чемпіонів і тепер можуть святкувати від душі. Сеск Фабрегас сколотив чудову команду, яку якщо не розкуплять влітку, то побачимо серед лідерів і не тільки в Серії А. Як і в «Інтере», можна виділити всю команду без винятку. Єдиний мінус у тому, що італійським клуб назвати навряд чи вийде, адже з італійців у складі лише Голданіга та й той цілий сезон лікувався, зігравши лише 14 хвилин. Практика не нова, але все ж таки краще додати представників Італії. Поки що найкращі з найкращих: Пас, Дувікас, Пероне, Какере, Так Кунья, Батуріна, Родрігес, Кемпф, Бюте. Та й Сеска Фабрегаса можна виділити.

Відрив «Комо» від п'ятого місця становив лише 1 очко і вони увірвалися на четверте лише в останньому турі. Правда бували і вище — кінцівка порадувала інтригою!

Метри з невдач: так можуть тільки вони!

Не дуже хочеться добивати «Мілан» та «Ювентус», але з іншого боку бажання просто переповнює. Гаразд, нехай буде «золота середина» і їм на допомогу додамо «Аталанту», «Болонью» та «Лаціо» — теж сезон провели невдало, явно гірше, ніж вони можуть:

• «Мілан». «Гойдалки» команди почалися зі старту сезону — поступилися «Кремонезе», але далі стали грати краще і навіть лідирували деякий час. Набагато гірші справи у команди пішли у другій половині чемпіонату: йшли на 2 місці, потім втратили його, а повна фініта ля комедія сталася з початку квітня: 2 перемоги, 1 нічия та 5 поразок призвели до п'ятого місця. Чесно кажучи, якби конкуренти зіграли вдаліше, не бачити «Мілану» єврокубків. Ще чесніше — та й по ділу було б! Статистика 53:35 начебто й непогана, але грали не найкращим чином. Зрозуміло, що фірмовий стиль Алегрі вплинув на це і тепер швидше за все подібні проблеми чекають «Наполі». Правда і гравців варто критикувати, адже «вмикалися» вони так само швидко та ефективно, як і «вимикалися». Того ж Пулішича взяти — старт видав шикарний, а потім зник з поля зору. Нкунку навпаки, хоч стабільності не було. Леау, Салемакерс, Павлович, Фофана з тієї ж опери. «Світлі плями» команди Рабіо та Модріч.

• «Ювентус». Туринці грали майже ідентично «Мілану». Теж провалили кінцівку, несподівано поступилися «Галатасараю» у ЛЧ і незважаючи на досить непоганий, якісний футбол, гратимуть у Лізі Європи. Цікавий факт: претендували навіть на срібло, але якось так. Це ще вчасно Спаллетті призначили, тож взагалі на єврокубки не претендували б. Виділити можна: Бремера, Камб'ясо, Келлі, Локателлі, Тюрам. Дуже хорошу форму набрали: Йилдиз, Консайсау, Маккенні, Девід. У Влаховича продовжуються проблеми зі здоров'ям, а от Бога якнайкраще увірвався до складу. Такого чекали і від Жегрова, проте Едон взагалі в атаці нічого не зробив. Багато чого треба обговорити в міжсезоння, хоча чому всі так ігнорують ЛЕ — візьміть і виграйте її, теж трофей і аналогічно цінний, як ЛЧ.

• «Аталанта». А ось цю команду «підкосила» втрата головного тренера, хоча тривалий час і казали, що Гасперіні зайвий і з ним прогресу не досягти. Тепер резюмуємо: сеньйор Джан П'єро у Лізі чемпіонів гратиме і має бронзову медаль Серії А, а «Аталанта» ледве увірвалася до Ліги Конференцій, показавши млявий сезон. Статистика теж не прямий із найгірших, але в нападі здатні на більше: 51:36. Стабільності б додати, особливо Скамакке, де Кетеларе та Пашаличу. Крстович, Едерсон, Хін, Дзаппакоста і Джимсіті відіграли крутіше за інших.

• «Болонья». Мріяли потрапити до єврокубків, а потрапили в нікуди. Купа помилок, невиразна гра за всіма позиціями, травми — разом привело до таких результатів. І зараз лазарет не пустує. Де повернули не туди, чому не провели роботи над помилками: вже не має значення. Склад ще й чудовий був, тому образливіший подвійно. Непогано провели сезон: Орсоліні, Кастро, Одгор, Роу, Камб'ягі, Фройлер, Фергюсон, Міранда, Лукумі.

Ще одна команда, яка більше страждала, ніж грала — творіння Мауріціо Саррі в особі «Лаціо». Статистика 41:40 і це останній клуб із позитивним балансом із забитих-пропущених. Були непогані матчі, але здебільшого грали нудно, нічим не здивували і власне завершили не так, як хотіли. Могли сезон трохи й витягти, проте програли дуель «Інтеру» та не змогли виграти Кубок Італії. У будь-якому випадку, нинішній склад ще здатний багато на що, особливо якщо воротарі повернуться з лазарета. Запитань теж вистачає, але куди ж без них.

Середина таблиці: якось дуже вже нудно панове!

А ось далі якось особливо й розповісти нема чого, адже статус середняків команди підтверджують якнайкраще. Для «Удінезе» все звично, як і для «Торіно». «Сассуоло» можна похвалити за впевнений камбек із Серії В, хоча не завжди виглядали впевнено і частенько розчаровували, особливо без Доменіко Берарді. «Парма» вчасно взяла до рук свою долю і навіть незважаючи на відсутність гарного футболу в нападі разом із голами, відірвалася від зони вильоту та провели кінцівку сезону без особливих нервів. «Кальярі» майже в такому ж положенні, хоча парочку матчів все ж таки видали вкрай дивовижних, причому в будь-якому значенні цього слова — чого варта перемога над «Ювентусом» при 0 ударів по воротах! І таких матчів було кілька, як перемог над сильними суперниками.

Хотілося б виділити «Дженоа», але як і решта — стабільністю не радували та похвалити «грифонів» можна лише за деякі матчі, а також за голи Малиновського. З Русланом вирішили контракт не продовжувати і гарно попрощалися, бо склад треба буде точно посилювати, хоч і точково. «Фіорентина» ж у свою чергу боролася проти себе самої і сезон можна поділити на 3 частини: провальний старт, непогана середина та гарний виступ у Лізі Конференцій, разом із ударною другою половиною чемпіонату. Хороший склад зміг вчасно зібратися зовсім незрозуміло, чому провалилися і довго йшли в зоні вильоту. Краще переглянути цей період і в майбутньому помилок не робити.

Аутсайдери Серії А + «Лечче»

Почнемо звичайно ж з «Лечче», який лише в останньому турі зберіг своє місце в Серії А. Місце у попередньому заголовку не заслужили, адже це не гра, а знущання з фанів. Якби не пощастило з календарем, давно покинули б італійський чемпіонат. Статистика 28:50, 3 перемоги з 10 здобули в останніх 5 турах — загалом, особливо розповісти нічого, ні про гру, ні про якогось футболіста, та й тренер не відзначався цікавими напрацюваннями. Еусебіо Ді Франческо вже вдруге прийшов у «Лечче» і на його користь говорить звичайно збереження прописки в Серії А, але не більше того. Склад у команди середній або навіть нижчий за рівень, тому без посилення наступного сезону варто сподіватися на диво, помилки конкурентів та гарний календар. Проте все ж таки знають, що двічі везіння у двері стукає вкрай рідко. Тим і цікавіше спостерігати за «Лечче» наступного сезону, якщо вони хоч якийсь рівень гри покажуть.

А ось невдах 3, але на честь поваги хлопців з Кремони, що б'ються до кінця, нехай буде 2:

• «Верона». Передостання команда чемпіонату, яка розпадалася протягом сезону, стартувавши з трьох нічиїх, поразки та вильоту з Кубка Італії у другому раунді. Взагалі могли і в першому ще програти, але «Аудачі Черіньола» пенальті б'є гірше. Перша перемога, а потім друга відбулися 6 і 14 грудня. Далі знову темрява та похмура гра, а останній виграш припав на 8 березня. Більше «мастіффи» не знали смаку перемог, тому й вилетіли цілком справедливо.

• «Піза». Найгірша команда Серії А минулого сезону, причому догралися до того, що пропустили найбільше: 71 гол. Забили на 1 більше, ніж найгірша за цим показником «Верона»: 26. З відривом на 1 місці знизу за балансом — -45 і це на 9 голів більше, ніж у передостанніх. Повний провал, причому почали погано, так і продовжили. Тільки відрізок з 18 жовтня до 24 грудня запам'ятається фанатам, адже тоді команда 6 матчів поспіль не програвала. Далі морок, постійні поразки та на 100% виправданий виліт. Багато гравців навряд чи залишаться, чимало вже повернулися своїми клубами з оренди — роботи у нового тренера буде дуже багато. А хто керуватиме «Пізою»? Питання відкрите, тому що Хільємарка звільнили: не впорався із завданням «не вилетіти». Ви йому взагалі допомагали, керівництво? Там би і Гвардіола не впорався, але це неточно.

Ну і окремо виділяється «Кремонезе» — боролися, намагалися, але «негарне слово в риму». Джеймі Варді вдруге вилітає з еліти до ліги нижче і знову незаслужено, бо без нього губилося найбільше очок, а коли нападник був на полі, команда наче перетворювалася. Відстали від «Лечче» на 4 очки, статистика 32:57 — начебто і не так погано, але це 3 місце знизу, власне, як і видно у турнірній таблиці. Марко Джампаоло поки що біля керма, але хто знає, як пройде міжсезоння і що взагалі буде з командою.

Найкращі воротарі сезону: Свілар найкращий!

У Серії А завжди було чимало відмінних воротарів, здатних багато на що демонструють впевнену гру. Минулого сезону менше їх не стало і шикарних сейвів вистачало. Найкращим визнали Міле Свілара, який підтвердив свій статус уже другий рік поспіль. Повністю по ділу, адже рівень підтвердив: у сезоні 2024/25 провів 16 ігор на нуль при 77.1%, а минулого «сухарів» було 18 при 78.8%. Не за всіма показниками Свілар став найкращим, проте його гра допомогла «Роме» вийти до Ліги чемпіонів, та й Мален звичайно.

Кого ще варто відзначити серед воротарів (гравці розташовані не по порядку найкращий і так далі, а довільно, переважно з урахуванням статистичних досягнень):

• Жан Бюте «Комо». Французький голкіпер виглядав чудово протягом усієї кар'єри, особливо коли йому давали шанс проявити себе. У «Антерпене» видав 20 «сухарів» за 40 матчів, а тепер потрапив у «Комо» та знову 19 із 38! Перед цим не дуже дивував, хоча якщо брати в порівнянні з багатьма іншими, то Бюте прямий топчик!

• Іван Проведель «Лаціо». Куди без представника тотального захисного футболу Мауріціо Саррі? Воротар провів найменше матчів з топ-5 списку найкращих голкіперів: 27, у яких пропустив 27 голів. Начебто і забагато в середньому 1 за гру — менше з топ-10 лише у Ді Грегоріо, але Проведель має відсоток сейвів 76.9%, а у Мікеле 70.9%. За запобіганими голами Іван на четвертому місці: 5.9 за матч. Тому попадання Проведеля до списку найкращих цілком виправдане.

• Марко Карнесеккі «Аталанта» та Майк Маньян «Мілан». Вони разом, тому що показники практично однакові: по 35 пропущених, 76.7% проти 75.5% по сейвах, а ось по запобіжних голах з невеликим відривом Маньян: 10.5 — 7.1. Матчів теж провели однакову кількість: 37 та обидва лише через те, що тренери вирішили дати їм відпочити в останньому турі.

Також можна відзначити Ді Грегоріо (хоча він уже був вказаний раніше), а також непогано проявили себе: Судзукі, Мілінкович-Савич і, звичайно ж, Ян Зоммер. Швейцарця до збірної не взяли, нагородами особливо теж обділили в сезоні, але йому швидше за все все одно, адже чемпіонство і Кубок Італії кращі за всякі похвали.

Найкращі захисники сезону: статистично та у справі!

Якщо говорити про захисників в італійській Серії А, відразу згадуються: Паоло Мальдіні, Алессандро Неста, Паоло Каннаваро та інші метри, які чудово обороняють свою штрафну та воротаря. Зараз від дефендерів потрібно більше універсалізму: вони і в атаку бігають, голи забивають, персонально захищаються і постійно змінюються, тому навіть прив'язка до певної позиції зникла.

Найкращим захисником минулого сезону став Марко Палестра! Так-так, не Федеріко Дімарко (він більше у півзахисті грав), не Томорі Фікайо, не Калюлю та інші. Ці хлопці, правда, більше універсали, ніж справжні захисники. Метри оборони в плані справді оборонної роботи: Нельсон, Габріель, Канестреллі, Н'Діка. Якщо загалом, то так, а ось найкращі з найкращих, списком:

• Марко Палестра «Кальярі». Перспективний 21-річний захисник «борознив» фланг з особливим полюванням та бажанням, продемонструвавши відмінну швидкість (27.96 км/год максимальна спринтерська швидкість та нагорода Frecciarossa Speed Award, як найшвидшому спринтеру). Також Палестра топ-1 з дриблінгу, причому не лише в Італії, а й серед захисників топ-5 ліг загалом. Марко забив гол і віддав 4 асисти — на нього чекає велика кар'єра і якщо вірити різним інсайдерам, то дуже хочеться придбати італійця «Манчестер Сіті» та особисто Енцо Маресці, а також не бажає упускати такий діамант і «Інтеру». Втім, а кому ж не потрібне настільки потужне посилення захисту?

• Бремер, Андреа Камбіассо «Ювентус». Туринці традиційно славляться якісним захистом, проте останнім часом він не на 100% безгрішний. Бремер оформив 4+3, а у Камбіассо 3+4 — гідна парочка, яких доповнювали: Калюлю, Гатті та навіть Келлі.

• Остігард «Дженоа», Уеслі «Рома». Обидва у списку, бо відзначилися забитими голами: у кожного по 5. Остігард у топ-10 за діями у захисті та в трійці за середньою кількістю виносів, а решта захисту не сильно думали.

Ще один захисник із «Дженоа» Аарон Мартін віддав 5 результативних передач. У Калюлю їх 4, а якби не Локателлі, П'єр став би першим за пасами загалом: 2309 передач від представника оборонної лінії — прекрасний показник! Також можна скласти своєрідний символічний список топів за різними показниками, але вони будуть у загальному зведенні статистичного розділу, тому немає сенсу повторюватись.

Найкращі півзахисники: «Король Асистів» у дії!

Поза конкуренцією у півзахисті звичайно ж Федеріко Дімарко! Цілком у справі забрав титул найкращого асистента та MVP сезону загалом. Побив рекорд з гольових передач: 18, а до них ще додав 7 голів — найкращий показник у кар'єрі! Ніхто не був кращим за Федо за ключовими пасами (85), створеними гольовими моментами (33) і успішними кросами (101). Крім Дімарко можна також відзначити:

• Скотт Мактоміней «Наполі». Справжній лідер для неаполітанців, який може грати будь-де і цим підкорив Антоніо Конте. Скотт забив 10 голів і віддав 3 асисти, посів третє місце за ударами (97) і друге за ударами у ворота (32). І це в команді, де атакувати та бити є кому, причому надміру.

• Весь півзахист «Інтера». Ну заслужили! Справжній «мотор» команди, який постійно видавав стабільні обороти та дозволяв бути впевненим у захисті з нападом. Барелла, Зелінський, Фраттезі, Чалханоглу і навіть Сучич з Мхітаряном були на висоті.

• Весь півзахист «Комо». Аналогічно, як і в попередньому пункті — Фабрегас збудував чудовий склад, на чолі якого був саме півзахист: Батуріна, Да Кунья, Родрігес, Какере, Перроне, та й Пас погравав то в нападі, то під форвардами: мати таких гравців радість, причому поки що ніхто склад не розкуповує. Є новина про камбек Паса в «Реал», поки чутки, проте все ж таки.

Також непогано відіграв сезон Нікола Влашич, Роландо Мандрагора, Вестон МакКенні, Адрієн Рабіо, Чезаре Казадеї, Артур Атта. Повернувся до колишньої форми Мануель Локателлі, Браян Крістанте, а про вічномолодого Модріча і так усі говорять, бо повторюватися нічого. 30-річний Рамадані пробіг 421.58 кілометрів, що найбільше на позиції.

Топ-форварди минулого чемпіонату: а що, якби Мален грав із початку сезону?

У бомбардирських перегонах особливого напруження і пристрастей не було, причому це Лаутаро далеко не всі матчі відіграв, перебуваючи в лазареті. Інша сторона медалі: лише взимку до «Роми» приєднався Доньєлл Мален, який шедеврально увійшов у сезон і якби перейшов на його початку, то хто знає, був би Мартінес найкращим бомбардиром! Однак переможців не судять і обидва гравці видали гідну гру. Власне, про них у зручному форматі:

• Лаутаро Мартінес «Інтер». Найкращий бомбардир сезону, який заслужено отримав нагороду із відповідною назвою. Забив лише 17 голів, адже досить довго не грав, страждаючи на травму. До них аргентинець додав ще 6 асистів, чим теж непогано допоміг «нерадзуррі» у нападі. Тепер Лаутаро третій бомбардир в історії «Інтера» із 175 голами.

• Доньєлл Мален «Рома». Джан П'єро Гасперіні вгадав з посиленням атаки в нинішньому сезоні і хоч зізнався, що чекав гравця іншого типажу, все ж таки зміг розкрити як бомбардир і Малєн. Доньєлл забив 14 голів за 18 ігор і це його найкращий результат за останні 6 сезонів, до часу в ПСВ, коли було 19. Також 14 м'ячів стали другим топ-показником у кар'єрі: ще 13 забивав у «Борусії» Д, а також у «Йонг ПСВ», якщо це вважається.

• Анастасіос Дувікас, Ніко Пас «Комо». Атака підопічних Сеска Фабрегаса порадувала вся, хоча виділилися ці 2 гравці, Батуріна, Какере та Родрігес. Дувікас і Пас навіть незважаючи на свою нестабільність, змогли спорудити 14+1 і 12+6. Аргентинець «запалював» у першій частині сезону, а грек у другій: 10 голів у 2026-му році точно допомогли «Комо» піднятися так високо і особливо приємно, що наступного сезону команда зіграє у ЛЧ.

Особливе місце в сезоні займає і Маркус Тюрам, який не потрапив в один ряд з Лаутаро лише тому, що Мартінес заслужив на окремі лаври. Француз оформив 13+6 і якби не дядько Дімарко, став би другим найкращим у «Інтере». Гідний сезон провели також: Хойлунд, Сімеоне, Йилдиз, Крстович, Пеллегріно. Розчарували: Скамакка, Леау, Пулішич, Девід. Травми завадили продемонструвати найвищий рівень гри Варді, Кіну, Влаховичу.

Символічна збірна сезону: Маньян - Палестра, Бремер, Мартін, Уеслі - Локателлі, Пас, Мактоміней - Лаутаро, Мален, Дувікас.

Статистичний розділ

Про статистику лише коротко, адже в анонсах до чемпіонату майже в кожному матеріалі були списки найкращих, бо лише про найголовніше і у справі. Сезон під номером 124 вийшов досить цікавим, хоч і не таким гольовим, як хотілося б. Найбільшою домашньою перемогою стали 6:0 — «Комо» могло і більше забити «Торіно», але й так гідно. У гостях сильно круто виступив «Інтер», який розніс «Сассуоло» 5:0. Чемпіон же взяв участь у матчі з найбільшою кількістю голів: 6:2 розбили «Пізу», програючи під час зустрічі 0:2. Той же «Інтер» спорудив 8-матчеву переможну серію і вдаліше не виступав ніхто, а найдовша серія без поразок вдалася «Мілану» — завершили на 5-му місці, але 24 матчі поспіль жодного разу не програвали. «Піза» найбільше не вигравала — 17 матчів до ряду не знали смаку виграшу.

Ще трохи цікавих цифр та фактів:

• «Інтер» здобув 21-е чемпіонство і вже на 2 титули відірвався від «Мілана» — місто явно чорно-синє, але Серію А все ж таки тримає «Ювентус» з 36 Скудетто. Той же П'ємонт «кермує» і за загальною кількістю трофеїв: 52 проти 40 у Ломбардії. Поступається Мілан і кубками команд за 1 місто — 40 проти 43 у Туріна.

• По голах так ніхто і не зміг повалити Сільвіо Піолу і його рекорд всього в 274 голи так і тримається з 1954 року. З футболістів, що ще грають, на рахунку Іммобіле 201 м'яч, але навряд чи Чіро зможе відзначитися 73 рази, а сподіватися варто на Лаутаро Мартінеса, у якого 132 голи і непогана результативність в останніх сезонах.

• Нікому не вдалося побити хоч один історичний рекорд і це трохи пригнічує — Серія А минулого справді на порядок крутіше за сучасну? Адже тоді ж практикували захисний, місцями навіть суперзахисний футбол! Дімарко правда побив рекорд з асистів, але це мінімум з огляду на сучасні можливості та багатомільйонні контракти.

• Джеймі Варді став єдиним гравцем команди не з топ-5, який став найкращим гравцем місяця — під час його відсутності «Кремонезе» грав погано, тому власне й вилетіли. Дуже цікаво, що з того ж «Кремонезе» найкращим тренером став Давіде Нікола і більше ніхто в топ не пробирався з команд нижче за п'яту позицію. Продовжуючи парад захоплюючих фактів, Федеріко Бонаццолі забив найкращий гол місяця. Так-так, він теж із «Кремонезе»! Семих Киличсой та Руслан Малиновський допомогли середнякам, представивши «Кальярі» та «Дженоа» серед кращих, хоч нагорода та індивідуальна.

• Всього 4 гравці провели всі матчі з першої хвилини і до останньої — і всі воротарі: Капріле, Бюте, Свілар і Фальконе. З польових 38 матчів на рахунку Віктора Нельссона, але його змінювали та набрав 3315 хвилин замість 3420 максимальних.

• Жовтих карток більше 12 ніхто не отримував: Понграчич в останніх турах обійшов усіх, а по червоних лише 2 максимум: у Тройло та Візлі. Навіть тут нудно і це Серія А, де жорсткість, сила і непоступливість були завжди №1!

• Відвідуваність за Міланом, де фанати люблять футбол — 73 373 у «Мілана» в середньому та 73 020 у «Інтера»: Мілан масть тримає, Рим та Турин давно «у прольоті»!

В іншому все змінювалося, гучних досягнень не було, а статистика прийшла до того, що «Інтер» головний, а решта самі себе хотіла бачити в топі.