Від Золотого м'яча до президентського крісла. Відомі спортсмени, які балотувалися в президенти своїх країн

Легендарний французький дзюдоїст Тедді Рінер оголосив про намір балотуватися на президентських виборах у Франції, які відбудуться навесні 2027 року.

37-річний спортсмен має п'ять золотих олімпійських медалей: три в особистих змаганнях та дві в командному турнірі. Також він є багаторазовим чемпіоном світу.

У своєму зверненні Рінер заявив, що не хоче залишатися стороннім спостерігачем на тлі соціальних та економічних проблем Франції. Дзюдоїст позиціонує себе як кандидата, який прагне об'єднати французів незалежно від їхніх політичних поглядів.

Цікаво, що Рінер не планує завершувати спортивну кар'єру та все ще розглядає участь в Олімпійських іграх 2028 року в Лос-Анджелесі.

Однак спочатку йому необхідно отримати підтримку щонайменше 500 виборних посадовців, щоб офіційно потрапити до бюлетеня.

Подібні історії у світовому спорті вже траплялися. Причому деякі зірки не просто брали участь у виборах, а навіть очолювали власні держави.

Джордж Веа — від «Золотого м'яча» до президента Ліберії

Найвідоміший приклад серед футболістів — колишній нападник «Мілана», ПСЖ та «Монако» Джордж Веа.

У 1995 році ліберієць виграв «Золотий м'яч», ставши першим африканським футболістом, який отримав цю нагороду.

Після завершення кар'єри Веа вирішив присвятити себе політиці. У 2005 році він уперше балотувався в президенти Ліберії, але програв у другому турі Еллен Джонсон-Серліф.

Згодом футболіст став сенатором, а у 2017 році знову взяв участь у президентських виборах.

Цього разу Веа переміг, отримавши 61,5% голосів у другому турі. Він очолював Ліберію з січня 2018-го до січня 2024 року.

На виборах 2023 року колишній футболіст намагався переобратися, проте поступився Джозефу Боакаю.

Таким чином, Веа залишається одним із найяскравіших прикладів переходу від професійного футболу до керівництва державою.

Хосе Луїс Чилаверт — воротар-бомбардир, який захотів очолити Парагвай

Ще один відомий футболіст, який боровся за президентське крісло, — легендарний парагвайський голкіпер Хосе Луїс Чилаверт.

Його пам'ятають не лише завдяки воротарській майстерності, а й неймовірній результативності. За кар'єру Чилаверт забив десятки голів зі штрафних та пенальті й навіть оформлював хет-трик.

Триразовий найкращий воротар світу за версією IFFHS вирішив спробувати себе у великій політиці.

У 2023 році він висунув кандидатуру на посаду президента Парагваю від Партії молоді.

Проте популярність у футболі не перетворилася на значну підтримку виборців. Чилаверт отримав лише 24 259 голосів, або 0,81%, посівши п'яте місце.

Переможцем виборів став Сантьяго Пенья.

Менні Пак'яо — легенда боксу та третє місце на виборах

Філіппінський боксер Менні Пак'яо — єдиний в історії чемпіон світу у восьми вагових категоріях.

Ще під час спортивної кар'єри він почав займатися політикою. Спочатку Пак'яо став депутатом, а згодом — сенатором Філіппін.

У 2022 році боксер вирішив поборотися за президентське крісло.

У своїй кампанії він приділяв увагу боротьбі з бідністю та корупцією, використовуючи власну історію виходу з бідної родини.

Пак'яо здобув 3,66 мільйона голосів, або 6,81%, і посів третє місце.

Перемогу отримав Фердинанд Маркос-молодший, який набрав понад 31 мільйон голосів.

Пал Шмітт — дворазовий олімпійський чемпіон, який став президентом Угорщини

Не менш цікавою є історія угорського фехтувальника Пала Шмітта.

У складі національної команди він виграв дві золоті медалі Олімпійських ігор — у 1968 та 1972 роках.

Після завершення кар'єри Шмітт тривалий час працював у спортивних організаціях, очолював Національний олімпійський комітет Угорщини та був членом МОК.

Згодом він став депутатом Європарламенту, а у 2010 році його обрали президентом Угорщини.

На відміну від Ліберії, у цій країні главу держави обирає парламент. Шмітт отримав 263 голоси депутатів.

Проте його президентство тривало менш ніж два роки. У квітні 2012 року він подав у відставку після скандалу з плагіатом у докторській дисертації.

Білл Бредлі — чемпіон НБА, який кинув виклик Елу Гору

Серед відомих спортсменів, які намагалися стати президентами США, вирізняється колишній баскетболіст Білл Бредлі.

Він виграв золото Олімпіади-1964, а згодом двічі ставав чемпіоном НБА у складі «Нью-Йорк Нікс» — у 1970 та 1973 роках.

Після завершення кар'єри Бредлі став сенатором від штату Нью-Джерсі та працював у Конгресі 18 років.

У 2000 році він вирішив поборотися за висування кандидатом у президенти США від Демократичної партії.

Його головним конкурентом став чинний віцепрезидент Ел Гор.

Зрештою Бредлі програв боротьбу за партійну номінацію та не брав участі в основному президентському голосуванні.

Бенджамін Спок — олімпійський чемпіон, який балотувався у президенти США

Ще більш незвичайна історія пов'язана з Бенджаміном Споком — відомим американським педіатром та автором книжок про виховання дітей.

Набагато менше людей знають, що у 1924 році він став олімпійським чемпіоном із веслування у складі американської вісімки.

Через майже пів століття, у 1972 році, Спок балотувався в президенти США від Народної партії.

Його кампанія була зосереджена, зокрема, на антивоєнній позиції та скороченні військових витрат.

Спок отримав 78 759 голосів — приблизно 0,1% від загальної кількості. Президентом тоді переобрали Річарда Ніксона.

Віталій Кличко — збирався йти в президенти України, але змінив рішення

Україна також має власний приклад відомого спортсмена з президентськими амбіціями.

Колишній чемпіон світу з боксу Віталій Кличко після завершення кар'єри активно займався політикою та очолив партію УДАР.

У 2013 році він заявив про намір брати участь у президентських виборах України.

Проте в березні 2014 року, напередодні дострокових виборів, Кличко відмовився від боротьби за президентську посаду та підтримав Петра Порошенка.

Натомість він балотувався на посаду мера Києва та переміг.

Отже, на відміну від Веа, Чилаверта чи Пак'яо, Кличко так і не взяв участі в голосуванні на президентських виборах.