Україну сколихнув землетрус: де зафіксували поштовхи 17 вересня

У Львівській області в ніч проти 17 вересня зафіксували землетрус магнітудою 2,0 за шкалою Ріхтера. Підземні поштовхи сталися у Самбірському районі, однак місцеві мешканці їх не відчули.

Про землетрус повідомив Головний центр спеціального контролю.

• Якою буде погода 18 вересня: синоптики розповіли про температуру, опади та майбутнє похолодання

Де і коли стався землетрус

Сейсмічну подію зареєстрували о 01:31:45 за київським часом 17 вересня 2026 року. Епіцентр підземних коливань розташовувався у Самбірському районі Львівської області.

Джерело землетрусу залягало на глибині близько 3 кілометрів. Координати епіцентру становили 49,12° північної широти та 22,99° східної довготи.

Магнітуда землетрусу становила 2,0 за шкалою Ріхтера. За офіційною класифікацією фахівців, такі підземні поштовхи належать до невідчутних.

Землетрус такої сили українці не відчули. Поштовхи могли зафіксувати лише високочутливі прилади сейсмічного моніторингу.

Для мешканців Самбірського району та прилеглих територій підземні коливання залишилися непомітними. Такі слабкі сейсмічні імпульси періодично реєструють у цьому регіоні через особливості його геологічної будови. Зазвичай подібні явища мають локальний характер і не спричиняють руйнувань чи пошкоджень інфраструктури.

Землетруси в Карпатах

На початку вересня у гірській частині Івано-Франківської області також зафіксували землетрус. Його магнітуда становила 1,8 за шкалою Ріхтера.

Ще один землетрус стався увечері 26 серпня в Рахівському районі Закарпатської області. За даними Головного центру спеціального контролю, сейсмічну подію зареєстрували близько 18:44. Епіцентр залягав на глибині 7 кілометрів, а магнітуда становила 1,7.

Американські вчені з’ясували, що глобальне потепління може послаблювати гідрометеорологічний зв’язок між Індійським і Тихим океанами. Протягом кількох століть зміни температури та атмосферних процесів у цих регіонах були тісно пов’язані, але останніми десятиліттями цей взаємозв’язок почав слабшати. Дослідники зазначають, що сучасні зміни відрізняються від рідкісних подібних явищ минулого. Це може ускладнити прогнозування погоди та клімату.