Пацієнтів із Харкова до Польщі доправлятимуть за 2–3 години: в Україні відновлюють медевакуацію

Уряд ухвалив рішення про відновлення аеромедичної евакуації пацієнтів повітряними суднами ДСНС України. Кабінет Міністрів уже затвердив відповідний порядок, який дозволить значно пришвидшити транспортування постраждалих у критичних станах.

Скорочення часу транспортування та міжнародна програма Medevac Ukraine

Використання авіації суттєво зменшить тривалість перевезення важких пацієнтів між українськими лікарнями, а також їхню доставку на спеціалізоване лікування за кордон. Повітряні судна ДСНС отримали право перетинати державний кордон для транспортування українців безпосередньо до міжнародних евакуаційних хабів.

• Врятує від гіпертонії та інсульту? Чому науковці радять змінити звичну сіль

Особливо це актуально для віддалених та прифронтових регіонів:

• Наземний шлях із Харкова або Вінниці до евакуаційного хабу в польському Жешуві триває від 12 до 16 годин.
• Повітряним судном цей самий маршрут займатиме лише 2–3 години.

Оновлена система доповнить механізм прицільної медичної евакуації українців, які постраждали внаслідок війни, у межах якого вже здійснено понад 3700 евакуацій до профільних медзакладів.

Швидке перевезення донорських органів та координація служб

Окремий блок нововведень стосується трансплантології. Порядком чітко регламентовано залучення авіації ДСНС для оперативного транспортування донорських органів, медичних бригад та обладнання у випадках, коли наземні маршрути перевищують критичні часові ліміти:

• Серце: якщо наземна доставка триватиме понад 2 години;
• Печінка або легені: якщо наземна дорога займає понад 5 годин.

Координаційним центром усіх процесів виступатиме Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ. Зі свого боку ДСНС надаватиме повітряні судна й екіпажі, а також ухвалюватиме рішення про виконання польотів на основі безпекових і метеорологічних умов.

Повноцінно новий механізм аеромедичної евакуації планується запустити в роботу до кінця 2026 року.

Редакція meta.ua раніше повідомляла, що науковці з'ясували, що від 30% до 65% відмінностей у тривалості сну зумовлені спадковістю. Певні генетичні варіанти не лише зменшують потребу у відпочинку, а й захищають організм від зниження працездатності та порушень пам'яті, які зазвичай виникають через недосипання.

Розуміння цих механізмів відкриває перспективи для фармацевтичної галузі. У майбутньому такі відкриття можуть допомогти у створенні ліків проти розладів сну та препаратів для підвищення стійкості до нестачі відпочинку, зокрема серед військовослужбовців. Проте для цього вченим ще належить дослідити, чи захищає природна схильність до короткого сну від довгострокових негативних наслідків для здоров'я.