30 років потому: фізфак ЛНУ знову зібрав випускників разом із Вакарчуком

Іноді вистачає одного вечора, щоб знову відчути себе студентом. Саме так вийшло у Святослава Вакарчука — лідера гурту «Океан Ельзи». Цього вікенду він повернувся до Львова, де понад 30 років тому закінчив фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Зустріч випускників стала для 51-річного музиканта не просто подією, а справжньою подорожжю в часі.

• Чутки роками були хибними: Зібров нарешті пояснив ситуацію з Білик та Гросу

Деталі

У соцмережах Вакарчук поділився емоціями та архівними фото зі студентських років. Він зізнався, що не бачив декого з одногрупників по 15 років або й з часу випуску.

Артист зворушливо підписав опубліковані світлини:

На вихідних нарешті відбулась моя зустріч одногрупників. Сказати, що я був радий — нічого не сказати. Декого з хлопців і дівчат я не бачив по 15 років. Декого не бачив з часу випуску. Декого — бачу досить часто. Як у всіх…

Я дивився на свій курс, 1996 року випуску, як у дзеркало нашої новітньої історії. Дехто виїхав у 90-х. Більшість з них стали викладачами і професорами західних університетів. Америка, Канада, Німеччина, Польща… Дехто працює в школі: фізико-математичні ліцеї, школи, навіть школа для наймолодших є… Дехто, таких, до речі, меншість, почав займатись іншими речами: бізнес, IT тощо. Я відношусь до "тощо" Дехто — на фронті… Є такі, в кого і діти теж служать… Як у всіх…

Ці слова — про ціле покоління. Хтось став професором у США чи Європі, хтось викладає в українських школах і ліцеях, хтось пішов у бізнес чи IT (і Вакарчук відносить себе саме до «тощо»), а хтось захищає країну на фронті. Різні дороги, але одне коріння — університетські роки у Львові.

Музикант описав атмосферу зустрічі дуже тепло й без пафосу:

Ми пройшлись по всіх знайомих місцях, посиділи за партами в аудиторіях. Згадували смішні моменти. І щемливі теж. Знаєте, що найбільше втішило? Те, що, незважаючи на втому, і фізичну, і моральну, кожен випромінював надію, що все буде добре. А ще — гордість і вдячність за ту освіту, яку отримав. Я відчував це все воєдино. І бачив це в очах моїх друзів. Неймовірний день

Саме ця надія й гордість зробили день особливим. Не просто ностальгія за минулим, а відчуття, що ті студентські роки досі дають опору й сили.

Хто такий Святослав Вакарчук

Святослав Вакарчук — один із найвідоміших українських музикантів і лідер гурту «Океан Ельзи», який уже понад 25 років залишається символом сучасної української музики. Його творчість давно вийшла за межі просто естради. Це пісні, які стали частиною культурної пам’яті кількох поколінь. Композиції «Без бою», «Обійми», «Все буде добре», «Я так хочу» та десятки інших стали не лише хітами, а й емоційними маркерами свого часу — їх співають на концертах, під час важливих подій і в моменти, коли слова особливо потрібні.

«Океан Ельзи» під керівництвом Вакарчука відомий своїми масштабними живими виступами, де головним стає не шоу, а емоція. Його сценічна манера — це поєднання стриманості та потужної внутрішньої енергії, яка буквально «тримає» зал. Саме завдяки цій щирості та впізнаваному стилю Вакарчук став одним із тих артистів, чия музика об’єднує людей незалежно від віку, поглядів чи місця проживання.

Водночас за музичним образом стоїть і наукова історія: він закінчив фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка та займався академічною діяльністю, однак саме музика стала його головним шляхом. Після закінчення фізичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у 1996 році (спеціалізація — теоретична фізика) він вступив до аспірантури кафедри теоретичної фізики того ж вишу. У 2009-му захистив дисертацію та здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України.

Наукова дорога продовжилася за кордоном: у 2015 році Вакарчук отримав стипендію Єльського університету, а в 2017-му його запросили до Стенфордського університету для навчання та викладання.

Ми також писали, що Олександр Терен нещодавно опублікував у соцмережах серію світлин, які без слів передають його особисту історію та шлях відновлення. На одному з фото — чоловік одразу після поранення, який лише починає складний процес реабілітації. На іншому — вже впевнений у собі ветеран, фізично зміцнілий і зосереджений на щоденній роботі над власним тілом та внутрішньою витривалістю.