У мене рухнув всесвіт – акторка Анна Яремчук-Бобало про втрату коханого на війні і життя "після"

Війна, розв'язана росією проти України, забрала життя найближчої людини акторки Анни Яремчук-Бобало – чоловіка Олега. Коханий Анни загинув на фронті 21 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання. Артистка зізналася, що з роками біль втрати не минає, але вона поступово вчиться жити з ним.

• "Для мене змінилось все": українська акторка розповіла, як війна вплинула на сферу театру та кіно

Деталі

Акторка пригадала, що коли вона вперше дізналася сумну звістку – її світ зруйнувався, а частина життя пішла разом з чоловіком. Чоловік був для неї і партнером, і другом, і частиною її душі.

Знаєте, 21 грудня 2022 року, коли о 8-й ранку я почула новину про те, що мій коханий найкращий, найпрекрасніший Олежка в світі віддав найдорожче, найвищу жертву, яку може віддати людина, віддав своє життя за нас з вами, тоді в мене рухнув всесвіт, і я реально не знала, як я буду жити без нього. Бо ми були одне ціле, ми були найкращі друзі, а це найважливіше, що може бути в стосунках. Він був моїм найкращим другом, він був моєю душею.

Анна зазначила, що хоч рани жінок, які втратили близьких людей не видно зовні, як от у військових, які втратили на фронті кінцівки, це не зменшує гостроту трагедії та болю, який вони переживають щодня.

У нас, жінок, яких втратили найдорожче, що в них є, втратили половину своєї душі, цієї рани не видно. Вона непомітна для інших. І це набагато складніше, тому що ти ходиш нормальний, загоїлась рана, все добре, ти посміхаєшся, і ніхто не бачить, що в тебе всередині.

Зірка театру та кіно пояснила, що розповіді про те, що час лікує – це все казки. Біль нікуди не минає – він назавжди залишається всередині, просто згодом людина, яка переживала втрату до цього звикає і ця глибока рана стає її буденністю. Своєю чергою Анна попри сильну травму намагається жити далі та шукає позитив навіть в, на перший погляд, звичайних моментах.

Біль не проходить. Ти просто звикаєш з ним жити. І це не правда, що пройде час, час лікує. Ні, не правда. Час дає просто досвід, просто вміння жити цим, як-от живуть без ноги, без руки, вміння жити без половини душі і все. Але ти намагаєшся, ну я, наприклад, намагаюся шукати радість, будь в чому. У мене поруч з домом ліс, я радію, коли йду в ліс, бачу білочку, зайчика, знаєте, в мене така фантазія, в мене щаслива робота, професія, я актриса, в мене дуже гарно розвинута фантазія, і тому я не відчуваю себе самотньою. Він завжди поруч зі мною, в пташці, яка прилетить, в метелику, у хмаринці. Якщо я подивлюсь на небо і запитаю його, Олежечко, ти мене зараз чуєш? Я обов'язково побачу або сердечко, або його на білому коні, який махає мені…

Повне інтерв'ю Анна Яремчук-Бобало читайте тут.