Анастасія Мазур: Діти мають особливу місію - допомагати дорослим пережити війну

МЕТА продовжує серію інтерв'ю з українськими телеведучими. Під час війни саме вони доносять до нас найважливішу і перевірену інформацію.

• Від "іноагента" до пророка: Олексій Суханов назвав єдину умову завершення війни

Сьогодні ми поговоримо з ведучою програми «Факти» ICTV Анастасією Мазур. Їй удвічі складніше доносити новини з лінії фронту, тому що її рідні зараз захищають Україну.

Вона розповіла про те, наскільки складно чекати звісток, коли твій близький воює, чи змінилася професія за останні чотири роки і що допомагає українцям вірити в перемогу.

-Війна триває вже четвертий рік. Що було найскладнішим для вас за цей час?

⁃ Багато чого. Складно було в перші місяці: залишити дім (ми з сином виїхали на Хмельниччину до мами чоловіка). Складно було покинути колектив, хоч і на 3 місяці, але то здавалося вічністю. Важко проводити рідних на війну… чоловіка, брата, свекра. Складно зараз. Боляче за сина, який боїться тривог і обстрілів та спить у ванній, навіть коли загроза мінімальна.

Війна триває, ми до чогось адаптуємось, на жаль. Натомість виникають інші страхи, тригери, психіка дуже нестабільна. Важко і боляче, в принципі, усвідомлювати, що твоя країна у війні, що діти ростуть у війні, що це може бути надовго.. Але ми віримо у краще, в перемогу, справедливість і людей . Тому боремось і живемо далі…

-Згоден. А як змінилися медіа за цей період? Можливо, ви почали по-іншому ставитися до своєї роботи?

⁃ Звісно медіа змінилися. Ми працюємо в Єдиному Марафоні, в умовах воєнного часу, який, так чи інакше, диктує певні правила роботи. Та незмінними лишаються принципи роботи журналістів. Це чесність, об’єктивність, актуальність, зваженість. Медіа зокрема працюють і для Сил Оборони. Ми в ефірах збираємо чималі кошти для бригад, для окремих військових, на лікування, реабілітацію, на дрони, на автівки.. Збираємо кошти постраждалим від обстрілів родинам. Звісно, це все дякуючи нашим глядачам. І це для мене особисто зараз, найважливіший аспект роботи. Те що ми не просто інформуємо, ми допомагаємо!

-Загалом змінилася Україна, змінилися українці. Які найсильніші зміни відбулися у вас?

⁃ Стала більше цінувати життя, його щасливі миті. Менше стало споживацтва. Я більше не купую 10 джинсів, не бачу сенсу в цьому. І в той же час більше не тримаю «сукню на особливий день». Нині кожен день особливий, хочеться вдягнутися святково не в свято - вперед. Ще більше стала цінувати родину, друзів. Це головний мій здобуток і сенс життя.

-Знаю, що ваш чоловік військовий. Наскільки складно - чекати? Що допомагає в такі хвилини?

⁃ Складно чекати, ще складніше втрачати…той досвід, який зараз проходять українці - це випробування, яке я б нікому не побажала. Але мусимо це пройти з гідністю, що власне і робимо. В хвилини відчаю, смутку, очікування - мені особисто допомагають віра в краще, побутова рутина, яка допомагає переключитися і звісно син. Вважаю, що діти мають особливу місію - допомагати дорослим пережити складнощі цього життя..

-Напевно, ви праві… А може, хочете сказати щось таким же українкам, які чекають своїх рідних живими з фронту?

⁃ Це дуже складно, бо кожен переживає свій досвід. Радити щось я не беруся. Немає єдиних правил чи вірних слів. «Все буде добре», « він/ вона повернеться», “тримайся» - не працюють, бо ніхто насправді не знає, чи буде те добре. Підтримка важлива, просто бути поруч - важливо, обійняти без слів -важливо, спитати «як ти», але знову ж таки, кожна ситуація індивідуальна…

-Давайте не про сумне. Ви дивитеся телевізор? Або ті, хто працює на телебаченні, - вдома його не вмикають?

⁃ ТВ не дивлюсь, тобто немає такого, щоб я увімкнула телевізор і дивилась програму за програмою. Та звісно, мені цікаво спостерігати за роботою колег, зокрема й з інших телеканалів. Тому дивлюся окремі ефіри чи інтерв'ю в ютубі.

-Розкажіть якийсь найпам'ятніший випадок. Інтернет рясніє різними казусами під час прямого ефіру. У вас було щось подібне?

⁃ Ну прям казусів, як таких, не було. Хіба що, на самому початку кар’єри. Але я звісно помиляюсь в ефірах. Десь дихання забракне, десь слово не піддалося з першого разу. Я приміром, ненавиджу слово «сільськогосподарський». В мене мозок його не сприймає. Тому завжди скорочую «сільгосп».. Ведучі помиляються і запинаються - це нормально.

-Що ви зробите після нашої Перемоги?

⁃ Я думаю, найперше, що треба зробити кожному - подякувати тим, хто цю перемогу виборов. Сходити на найближче кладовище, вклонитися загиблим захисникам і захисницям. По-друге, думаю, буде багато сліз. Від радості. Від болю, коли ми усвідомимо ціну, яку заплатили за свободу, коли збагнемо, яка кількість українців цієї перемоги не побачить, скільки життів знищила і занапастила росія.

А ще після перемоги нас чекає багато роботи. Країну потрібно буде відбудовувати. Не розгубити здобуте, не втратити єдність і спільні орієнтири. Звісно ми всі чекаємо перемоги, але я не думаю, що це буде швидко. Тож поки ця перемога виборюється потом і кров’ю наших сил оборони - наша задача, тих хто в тилу, робити все, аби підтримати і допомогти нашим захисникам і захисницям! Тож з мріями про перемогу - донатимо, підтримуємо, шануємо, пам’ятаємо тих, хто цю за перемогу боровся і бореться.

-І звичайно кілька слів українцям, в цей складний час.

⁃ Триматися разом, берегти себе і близьких, дбати про своє ментальне і фізичне здоров’я, підтримувати один одного, не сваритися і не гризтися між собою, критично мислити і не вестися на російську пропаганду та іпсо. Та головне - підтримувати Сили Оборони України.

Читайте також: Ксенія Мішина емоційно висловилась про секс, маніпуляції і свободу