"Стерильні блокбастери": Тарантіно пояснив, чому сучасне кіно викликає у нього презирство

Останніми днями світова кіноіндустрія активно обговорює нову гучну заяву одного з найвизначніших режисерів сучасності. Виступаючи в авторській колонці для британського профільного журналу Sight & Sound, Квентін Тарантіно різко та безкомпромісно розкритикував поточний стан справ у Голлівуді. Він наголосив, що сучасна студійна система випускає максимально стерильні, прораховані та бездушні проєкти, які втратили будь-яку мистецьку цінність.

• Анджеліні Джолі — 51: як голлівудська ікона змінила власне життя і світ навколо

Деталі

Ця подія має колосальну вагу для всього кінематографічного світу, адже слова творця "Кримінального чтива" завжди викликають глибокий резонанс у професійній спільноті та серед глядачів. Його критика безжально підсвічує концептуальну кризу оригінальності у великому кіно, де математичні алгоритми стрімінгових платформ та маніакальне бажання студій догодити всім віковим категоріям одразу витісняють справжнє авторське бачення. Замість творчості індустрія перетворилася на корпоративне виробництво, що неминуче веде до деградації глядацького смаку.

У чому полягає головна проблема сучасних фільмів

Для Тарантіно кіно завжди було не просто професією, а справжньою релігією. Саме тому його нинішнє розчарування виглядає настільки глибоким та безнадійним.

"Ковбасний конвеєр" та штучні сценарії

У своїй розгорнутій колонці режисер не добирав слів, описуючи сучасні тенденції. За словами Тарантіно, переважна більшість сучасних фільмів страждає від одних і тих самих хронічних "хвороб": абсолютно штучних, написаних наче за шаблоном сценаріїв, катастрофічно неправильного кастингу та загальної стерильності. Він назвав сучасну голлівудську систему "несмачним ковбасним конвеєром", який штампує однаковий продукт.

«Недоліки, неправдоподібність, загравання з аудиторією, актори не на своїх місцях або просто відверто тупе лайно — все це торпедує майже кожен новий фільм», — категорично підкреслив Квентін. Він вважає, що страх студій перед фінансовими ризиками та "скасуванням" у соцмережах змушує їх згладжувати всі гострі кути, перетворюючи кіно на безпечну, але нудну жуйку.

Розчарування епохою після пандемії

Окремо режисер зупинився на тому, як змінилося його власне сприйняття кіно після пандемії COVID-19. Якщо раніше похід до кінотеатру був для нього своєрідним ритуалом, який регулярно "забирав його в чарівну країну задоволення", то зараз ця магія безслідно зникла. Тарантіно зробив вкрай несподіване зізнання: «Сьогодні сама ідея того, що таке кіно, швидше викликає у мене презирство. Сьогодні я краще почитаю книгу».

Більше того, він порівняв сучасний кінематограф із 1980-ми роками, які серед кінознавців довго вважалися епохою надмірної комерціалізації та занепаду авторського кіно. «Фільми останніх шести років змушують 80-ті виглядати як 30-ті», — іронічно зазначив маестро, натякаючи на те, що навіть у найгірші часи минулого століття кіно мало більше душі, ніж зараз.

Винятки з правил: що все ж таки сподобалося Тарантіно

Попри загальний песимізм, режисер підкреслив, що повністю не втратив віру у десяту музу. Деякі картини сучасних авторів змогли пробити його броню скептицизму. Серед таких робіт він виділив "Вестсайдську історію" Стівена Спілберга та масштабний авторський вестерн Кевіна Костнера "Горизонти: Частина перша".

Схвалення "Ласого шматка" наперекір критикам

Найбільшим сюрпризом для публіки стала його похвала на адресу кримінального трилера Netflix "Ласий шматок" («The Rip»), головні ролі в якому виконали Метт Деймон та Бен Аффлек. Цей вибір здивував професійних критиків, адже фільм масово лаяли за алгоритмічність та шаблонні діалоги. Проте Тарантіно назвав стрічку "по-справжньому захоплюючим поліцейським трилером". Він окремо відзначив майстерність сценаристів Джо Карнахана та Майкла МакГрейла, а також похвалив потужну режисуру та гнітючу атмосферу картини, яка нагадала йому класичні кримінальні драми 70-х років.

Феномен Квентіна Тарантіно: шлях до статусу легенди

Щоб зрозуміти вагу слів Тарантіно, варто згадати, який вплив він здійснив на світову попкультуру. Він є унікальним прикладом режисера-самоучки, який перевернув правила гри в індустрії.

Від працівника відеопрокату до володаря "Оскара"

Народившись у 1963 році, Квентін не здобув класичної кіноосвіти. Його "університетом" став відеопрокат Video Archives у Каліфорнії, де він працював роками, переглядаючи тисячі фільмів найрізноманітніших жанрів: від європейського артхаусу до азійських бойовиків та спагеті-вестернів. Його дебютна стрічка "Скажені пси" (1992) стала сенсацією незалежного кіно, а вже наступний фільм — "Кримінальне чтиво" (1994) — приніс йому "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю, премію "Оскар" за найкращий сценарій та статус культового творця. Його фірмовий стиль — це нелінійне оповідання, довгі та віртуозні діалоги про буденні речі, гіперболізована естетизація насильства та феноменальні саундтреки.

Захисник "старої школи" та кіноплівки

Сам Тарантіно давно вважається одним із головних амбасадорів "старої школи". Він принципово продовжує знімати свої фільми виключно на аналогову кіноплівку (часто у форматі 70-мм), жорстко виступає проти надмірного використання комп'ютерної графіки (CGI) та захищає традиційний кінотеатральний прокат. Він неодноразово вступав у публічні конфлікти, критикуючи супергеройське кіно Marvel. Для нього такі франшизи є суто "корпоративним продуктом", який позбавляє режисерів права на власне висловлювання.

Майбутні проєкти маестро та фінал режисерської кар'єри

Багато років Тарантіно обіцяв своїм прихильникам, що назавжди залишить режисерське крісло після створення свого десятого ювілейного фільму. Він пояснював це небажанням ставати "старим режисером, який знімає гірше з віком". Проте його творча енергія продовжує шукати нові виходи.

Театральний дебют у Лондоні

Зараз маестро активно працює поза звичним кінематографом. Одним із його найближчих проєктів є театральна постановка під назвою "Самозадоволений кавалер". Це авантюрна комедія, дія якої розгортається в Європі 1930-х років. Очікується, що вистава з великим розмахом дебютує в знаменитому лондонському Вест-Енді.

Продовження "Одного разу в... Голлівуді"

Крім театру, Квентін занурився у сценарну роботу. Наразі він пише скрипт до фільму "The Adventures Of Cliff Booth" — повноцінного спін-оффу та продовження хіта "Одного разу в… Голлівуді". У центрі сюжету знову опиниться харизматичний каскадер Кліфф Бут у виконанні Бреда Пітта. Головна інтрига полягає в тому, що режисером цієї стрічки стане не сам Тарантіно, а його видатний колега Девід Фінчер. Цей амбітний проєкт розробляється спеціально для платформи Netflix і вже зараз має статус однієї з найочікуваніших прем'єр 2026 року. Планується, що фільм спочатку отримає обмежений прокат у кінотеатрах, аби задовольнити пуристів, а вже потім стане доступним для мільйонів підписників стрімінгу.

Поки в Голлівуді точаться гострі дискусії щодо втрати мистецької цінності через штучність індустрії та корпоративні інтереси, схожі тенденції з підміною справжнього таланту дешевим піаром спостерігаються і в музичній сфері. Зокрема, історичний тріумф болгарської співачки DARA на "Євробаченні-2026", який приніс її країні першу довгоочікувану перемогу в історії цього масштабного конкурсу, майже одразу був затьмарений брудним скандалом. Замість того, щоб святкувати виключно вокальні та артистичні здобутки виконавиці, медіапростір вибухнув через абсурдні заяви російського співака Філіпа Кіркорова. Останній почав агресивно і публічно переконувати пресу та шанувальників, що саме він нібито став головним архітектором повернення Болгарії на конкурс, і що без його впливу ця блискуча перемога була б абсолютно неможливою, тим самим цинічно намагаючись привласнити собі чужий успіх.