Зірка серіалу "Ловець снів" розповів про свою роль у новому фільмі

Відомий український актор Сергій Кисіль, зірка серіалу “Ловець снів”, спеціально для Meta.ua розповів про свою роль у фільмі “Лютий Березень”, зйомки якого проходять в Ірпені.

• Чи вдалося залишитися друзями: Цимбалару розповіла, в яких стосунках перебуває з ексчоловіком

Деталі

Стрічка “Лютий Березень” розповідає про події в Ірпені у перші дні повномасштабного російського вторгнення. За словами актора, знімати про війну в умовах війни складно, адже щодня ми бачимо смерть, руйнування й біль: спрацьовує багато тригерів не тільки в акторів та знімальної групи. Кисіль розповідає:

Ми знімали в Гостомелі один з епізодів, і була задіяна військова техніка з ворожою символікою — місцеві жителі лякалися, не розуміли, що відбувається. Заборона використання пострілів та піротехнічних засобів під час знімального процесу спонукає до творчого підходу у тій чи іншій ситуації. Тут потрібно діяти дуже обережно, адже психіка у нас у всіх розхитана. Плюс великих складнощів додає комендантська година і неможливість пересування у нічний час.

Знімати про війну під час війни — це ще й велика відповідальність. Я маю на увазі те, що ми не маємо права показати неправду, адже це — ось навколо нас і щодня. Це відповідальність перед людьми, які пережили окупацію, і тут теж не можна схибити, не дивлячись на те, що кіно художнє, а не документальне. Не повинно бути фальші, адже все відбувається тут і зараз, і кожен з нас є свідком цих подій.

Актор зазначає, що для нього — це особливе кіно, адже сценарій написаний з реальних історій людей, які за лічені дні-години опинилися в окупації в місті Ірпінь. За основу взята історія режисера Сергія Сотниченка. Головний герой залишається в Ірпені (у нього мама, позбавлена можливості ходити) і фільмує на свій телефон те, що відбувається в його місті. Сергій Кисіль пояснює:

З особливих моментів — це те, що ми знімаємо саме у тому кварталі, де відбувалися події, де жив Сергій (навіть в його домі відбуваються зйомки), де стояли «кадирівці», де велися постійні артобстріли та вуличні бої. Ситуація була загострена настільки, що 26-го березня під вибухами Сергій наважується виходити. Він підготував господарську тачку, посадив маму — і вони пішли. Ну, а що з цього вийшло — побачимо у кіно. (Посміхається). Не хочу сильно спойлерити.

Мій персонаж — Валерій, сусід Сергія. Такий собі місцевий «царьок». Ну, принаймні він себе таким вважає. У перші дні він з дружиною виїжджає з Ірпеня, але з певних причин він повертається. Знову вирватись з окупації йому не вдається. Єдиною живою істотою, яка не залишає його — це його вірний пес. Завдяки йому Валерій розуміє, що є дійсно цінним у цьому житті.

Це фрагмент із нашого великого інтерв'ю зі Сергієм Кисілем, у якому він також розповів про своє особисте життя й амбіції в акторському ремеслі.