Чому люди гризуть нігті: головні причини, зв'язок із перфекціонізмом та як позбутися звички

А от дослідники кажуть, що гризіння нігтів це ознака одного з типів перфекціонізму.

• Непомітні симптоми, що вказують на проблеми з нирками

Деталі

З першого погляду це справді схоже на звичайну нервову звичку: людина хвилюється, починає гризти нігті та пошкоджує шкіру навколо них. Але спроби науковців знайти прямий зв’язок такої поведінки саме з тривожністю дали неоднозначні результати.

Дослідники перевірили 24 людини, схильних до повторюваних дій, спрямованих на власне тіло, зокрема:

• гризіння нігтів,
• розчісування шкіри
• висмикування волосся.

Для порівняння залучили ще 23 учасників без таких звичок.

Добровольці були учасниками в чотири різних ситуаціях. Їм показували спокійне відео з морськими хвилями та стресове відео з авіакатастрофою, давали на вигляд просте, але насправді нездійсненне завдання, а також залишали на шість хвилин у кімнаті без будь-якого заняття.

І зʼясувалось, що бажання повернутися до звичної повторюваної дії помітно посилювалося під час роздратування та нудьги. Спокійне відео практично не впливало на таку поведінку. Дослідники пов’язали отримані результати з особливим типом перфекціонізму. Йдеться не просто про бажання виконувати роботу бездоганно або отримувати найкращі оцінки.

Це називають так організаційним перфекціонізмом, який проявляється коли людина прагне постійно залишатися продуктивною, встановлює для себе надто високі стандарти, одночасно береться за кілька завдань і важко переносить моменти вимушеної бездіяльності. А гризіння нігтів чи інша повторювана дія тоді стає способом отримати стимуляцію та частково розрядити накопичене напруження.

Дослідник описував таких людей як схильних до надмірного планування та перевантаження себе роботою. Їм буває складно розслабитися або виконувати справи у звичайному темпі.

За даними досліджень, нігті активно гризли 57,3% опитаних. Водночас показники сприйняття стресу в них майже не відрізнялися від результатів студентів, які такої звички не мали. Не виявили чіткого зв’язку рівня стресу і з тривалістю чи інтенсивністю гризіння нігтів.

Тривога при цьому справді може ставати тригером для окремих людей. Проте наявні дослідження не дозволяють пояснювати нею всі випадки хронічного гризіння нігтів.

Раніше ми розповідали, що відсутність прогресу під час схуднення далеко не завжди свідчить про “збій” в організмі. На показники під час зважування впливає цілий комплекс факторів: від загальної щоденної рухливості та якості відпочинку до прийому медикаментів, коливань рівня рідини чи стану ендокринної системи.