Знання кількох мов сповільнює старіння мозку на 13 років

На конференції Федерації європейських товариств нейронаук представили дослідження, що доказало користь вивчення мов для мозку. Зокрема, вчені виявили, що при володінні двома та більшою кількістю мов мозок старіє повільніше. Але при цьому важливою була не лише кількість мов, а й глибина їх розуміння.

• Спосіб життя сучасних людей провокує інсульти у все молодшому віці

Як проходило дослідження

Для роботи вчені взяли мешканців Країни Басків — автономного регіону в Іспанії. Саме тут проживають люди, які володіють чотирма мовами: баскською, іспанською, французькою та англійською. Загалом було відібрано 728 учасників. Цим людям вимірювали активність мозку. Це робили в стані спокою та за допомогою штучного інтелекту. На основі отриманих даних було створено біологічний годинник. Після цього вже на основі біологічного годинника було оцінено вік та активність мозку ще 144 учасників, які не брали участі в першій частині дослідження.

У підсумку було визначено, що носійство однієї додаткової мови було пов’язаним зі сповільненням старіння мозку на шість років. Додатково молодості мозку надавало володіння мовою на високому рівні. Також мали гарний стан здоров'я люди, які освоювали кілька мов в ранньому віці.

Фахівці зазначають, що вивчати іноземну мову потрібно з живого мовлення, а не граматики. Дослідження, проведене в Нідерландах, показало, що діти досягали більших успіхів при комунікативному підході. Рівень точності мовлення при цьому не був гірший, ніж у тих учнів, які починали вивчати мову з граматики.

Також експерти не радять вивчати мову “під настрій” без усілякої системи. Щоденне практикування, навіть якщо займає мінімум часу, дає кращу ефективність, ніж навчання з довгими інтервалами.

Учити слова списками без контексту не варто. Мозок просто не зберігає ізольовані слова у пам'яті. Тоже такий підхід майже неефективний.

Також варто завжди отримувати звортний зв'язок, щоб чесно розуміти, на якому рівні знаходишся.

Раніше ми писали про те, що нейробіологи виявили нейрони, що керують нашою увагою. Глибше дослідження цих структур допоможе пояснити виникнення РДУГ.