Що повинна знати кожна молода людина: поради Пірса Моргана про цінність себе та силу невдачі

Британський журналіст і телевізійний діяч розповів, що сьогоднішні молоді люди можуть бути першими в історії людства, яких навчать, що самоідентичність важливіша, ніж їхня роль у групі. Це пов'язано з тим, що пробуджене мислення заохочує дуже специфічний тип егоїзму. Зокрема, люди віддані вже не своїй сім'ї та сусідам, а тим, хто ідентифікує себе так само, як вони. Почуття сенсу більше не передається у спадок, а відкривається під час “особистої подорожі”. Можна знайти себе та бути тим, ким хочеш, жити своєю правдою, відкинути токсичних людей, навіть якщо вони ваші найближчі та найрідніші.

• Під маскою успіху: як прихована криза знижує мотивацію і руйнує командний дух в сучасних офісах

Деталі

Вибирайте з яскравої палітри нескінченних гендерів і шукайте в інтернеті людей, які згодні з усім, що ви говорите, на платформі, яка буквально базується на фотографіях вашого власного обличчя і розповідає людям все про вас. Раніше діти мріяли бути космонавтами. Зараз дві третини покоління Z хочуть бути онлайн-інфлюенсерами.

Феміністки завзято боролися проти того, щоб жінкам доводилося сидіти вдома і красиво виглядати, але багато їхніх дітей мріють наслідувати Кім Кардаш'ян, щоб залишатися вдома і виглядати красиво.

На долоні у кожної дитини аркада з відеоіграми, казино, торговим центром, бурхливою культурною війною, кінотеатром, цілодобовою радіостанцією, яка грає лише улюблену музику, галереєю, наповненою фотографіями величезного успіху інших. Не дивно, що вони підсіли на екрани, все більше відчувають занепокоєння і залежні від миттєвого задоволення.

Отже, багато молодих людей зараз очікують, що все хороше в житті буде доступно відразу, вручене їм на тарілці. Бажано на вишуканій квадратній, прикрашеній рожевою сіллю та пластівцями чилі, щоб вони показали в Instagram. І слабкий істеблішмент їм поступається. Кілька років тому студенти-медики в Нью-Йорку підписали петицію проти свого викладача, шановного професора. Його очевидна провина полягала в тому, що він ускладнив урок органічної хімії настільки, що багато з них зазнали невдачі. Замість того, щоб сказати їм вийти з TikTok і почитати книгу, університет відповів звільненням професора.

Пірс Морган зазначив, що не зовсім звинувачує у такому ставленні. Ці люди виросли не лише на певній культурі, а й на смартфонах та інтернеті. Багато людей більше не можуть знайти дорогу до місцевого залізничного вокзалу, не дотримуючись GPS-карти на своєму телефоні, і панікують, коли у них немає Wi-Fi. Знадобилося всього одне покоління, щоб фізичні карти стали антикваріатом, яким користувалися любителі та люди похилого віку.

За нинішніх темпів розвитку діти не зможуть складати власні речення без підключення до Інтернету. Вони також не створять нове або новаторське мистецтво чи музику через синтетичні, легкі альтернативи, створені штучним інтелектом, що копіює століття людської праці та винахідливості, які були до них.

Але найбільш тривожною проблемою є підміна людських відносин синтетичними версіями, які нагадують реальність, але зовсім не є такими. Молоді люди не матимуть стимулу чи здатності розвивати соціальні навички, необхідні для негараздів реальних стосунків, якщо за допомогою соціальних медіа ми надамо їм необмежений доступ до синтетичного спілкування, яке прикидається справжнім. Просто подивіться на вибух порнографії та зростання порнозалежності. Багато молодих людей підсіли на миттєве, необмежене задоволення від нереалістичних, а іноді й тривожних зображень сексу.Це залишає їх з викривленими очікуваннями і позбавляє їх бажання виходити на вулицю і працювати над чимось.

Морган розповів, що коли він ріс, то й гадки не мав, чим займаються його друзі, якщо він не був з ними фізично.Його ж сини виросли на невпинному потоці фотографічних доказів того, що всі їхні друзі та колеги проводять час у своєму житті, а вони — ні. Результатом є “FOMO” — страх щось пропустити — і це турбулентна сила, що стоїть за зростаючою хвилею тривоги та ненависті до себе. Машина заздрощів, яка підживлює все це, — це соціальні мережі. І ці ж соцмережі стали початком зростання сучасної культури пробудження. Вони є ідеальним середовищем для розмноження поганих ідей.

Але, подобається вам це чи ні, соціальні мережі тут, щоб залишитися. Морган зазначив, що не хотів би, щоб соціальні мережі зникали, але, за його словами, люди повинні навчитися загартовувати себе міцною зовнішньою бронею здорового глузду. Найбільш масштабні конфлікти та дебати на тему Х не мають жодного впливу на реальні речі, які дійсно мають значення, такі як наші особисті стосунки, наше фізичне здоров'я та те, чи можемо ми оплатити рахунки, важливі насправді. Морган зазначив, що переживає, що молодь цього зараз не розуміє. Молоді люди мають спотворене очікування від реальності. Найочевидніша проблема — це їхнє очікування миттєвого задоволення та легких шляхів. Все має бути доступно миттєво та без зусиль.

За всіма цими тривожними подіями також явно стоїть провал батьківства та рольових моделей. Учні, які були настільки шоковані, виявивши, що органічна хімія насправді досить складна, є продуктом суспільства, в якому батьки називають своїх маленьких дітей “героями”, а школи роздають “трофеї участі” за те, що вони фінішують на останньому місці.

А ще діти часто нажахані фільмами минулих років. Зокрема, старими епізодами “Друзів” на Netflix. Дженніфер Еністон відповіла на величезну вірусну тенденцію підлітків покоління Z, які засуджують класичний ситком як “сексистський, трансфобний і такий, якому бракує різноманітності”, нарікаючи на дезінфікований безлад, який ми створили, щоб захистити їх.

І стає все гірше. Повідомляється, що чверть шукачів роботи покоління Z з'являлися на співбесіді з батьком, а 15 відсотків роботодавців отримували скарги на те, що претендент не отримав роботу — від матері чи батька. Морган прочитав сотні історій про те, як працівники покоління Z схильні до лінощів, ображаються і виявляють відсутність інтересу до своєї роботи. Він висловив думку, що причина в тому, що їх виховали у вірі в те, що вони повинні слідувати своїм найсміливішим мріям і що все розвалиться, якщо вони не потраплять до елітного університету.

Кожен хоче для своїх дітей найкращого, але це включає в себе дозвіл їм переживати відторгнення, невдачі та розчарування. Реальний світ сповнений цього. Ми всі в якийсь момент зазнаємо удару, але сама невдача не смертельна. Вона поставить вас на коліна, лише якщо ви дозволите. Успіх насправді полягає в тому, щоб подолати невдачу, а не уникнути їх. Чим більше ви навчитеся долати невдачі, тим успішнішими ви будете. Проте масова культура “пробудження” вчить, що з молодими людьми може бути не так.

Морган зазначає, що усім амбіційним “інфлюенсерам” потрібно сказати правду — що менше 1 відсотка з них коли-небудь матимуть достатній вплив, щоб насправді заробляти на цьому пристойне життя. Для переважної більшості такі мрії недосяжні. Найрозумніша стратегія полягає в тому, щоб знайти щось, у чому ви насправді дуже добре розбираєтеся, і робити досягнення в цьому. В освоєнні традиційних навичок немає нічого ганебного — скоріше навпаки. Незважаючи на всі розмови про те, що штучний інтелект замінить величезну кількість людських робочих місць, пройде дуже багато часу, перш ніж чат-бот зможе постелити килим або полагодити прорвану водопровідну магістраль. І очевидно, що ви були б набагато щасливішими і набагато багатшими як найкращий водопровідник у світі, ніж найпаршивіший тіктокер у світі.

Також Морган торкнувся теми університетів, які мали б бути двигунами розвитку. Натомість вони перетворилися на “безпечні простори” з ідей, а не для них. Виступи феміністок регулярно скасовуються на тлі протестів проти того, що вони є “трансфобами”. Курси та списки літератури були перечищені або позначені “тригерними попередженнями”. Це було зроблено, припускаючи, що студенти безнадійно інфантильні та вразливі. Абердін попереджає, що шекспірівський “Сон літньої ночі” містить “класизм”, тоді як Грінвіч засуджує “1984” Орвелла за сцени “самоушкоджуючої поведінки та жорстокого поводження з тваринами”.

Тривожною тенденцією є те, що сотні американських професорів потрапили під санкції або були звільнені за висловлення думок, які кидають виклик затишному консенсусу в кампусі або ризикують засмутити студентів. Таким чином, студенти зустрічаються з масою професорів у закладі, які підкоряються кожній їхній забаганці, щоб зберегти оплату. Тим не менш, нещодавнє дослідження показало, що величезна частина американських студентів симулює власне”пробудження”. У двох провідних університетах майже 88 відсотків з них перебільшували свої прогресивні погляди для просування своїх соціальних або професійних перспектив. Четверо з п'яти зізналися, що подавали курсові роботи, які спотворювали їхні особисті погляди, просто щоб вгодити своїм викладачам.

На мою Моргана, роль університетів досить проста. Вони повинні бути центрами передового досвіду, які надають молодим людям можливості для проведення новаторських досліджень і навички для створення економічної цінності. Ось і все. Замість цього вони призначили себе агентами змін і соціальними інженерами, чия головна мета — викорінити несправедливість і сприяти різноманітності. Вони переповнені добродіями, які не роблять нічого доброго. У більшості з них працює стільки ж “адміністраторів”, які контролюють такі речі, як квотування різноманітності, дотримання вимог і маркетинг, скільки і викладачів. Хорошим початком для зміни ситуації було б звільнення всіх цих людей.

Морган зазначив, що потрібно багато часу для того, щоб світ знову став чесним. Він закликав до свободи слова та вільного висловлення своїх переконань.

Раніше ми писали про те, що банди вимагачів прибрали інформацію про дітей під тиском інших злочинців. Це було зроблено через кодекс честі злочинців, який не дозволяє злочини проти дітей.