Гетманцев пояснив, як оцінюється виконання програм МВФ

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вирішив пояснити українцям, як МВФ оцінює виконання програм, як з’явились структурні маяки і кількісні показники, які щоразу "випливають" у ЗМІ при оновленні Меморандуму.

• МВФ позитивно оцінює процес підготовки до реструктуризації Україною євробондів

Логіка МВФ як наднаціонального міжнародного кредитора є дуже простою: він зацікавлений (а) щоб країна повернула кредит і відсотки за користування ним; (б) щоб програма під яку давався кредит досягла свої цілей (це як правило, зменшення різноманітних макроекономічних дисбалансів і стійке зростання), аби мати більше можливостей прокредитувати країни, які дійсно цього потребують. То виходить, що умови нам виставляє МВФ? На цьому місці у поціновувачів теорій змов включається улюблена платівка про втрату економічного суверенітету, можливості проводити незалежну політику та інші фантомні страхи. Відповідаю: ні, це не так. Міф про диктат МВФ розбивається дуже просто: достатньо подивитись на історію виконання Україною програм з Фондом, з чотирнадцяти яких у повному обсязі була виконана лише одна – у далекому 1996 році. Логіка усіх програм МВФ побудована на тому, що основну відповідальність за проведення стабілізаційних політик у рамках stand by або EFF бере на себе країна – реципієнт. Для цього з боку влади пишеться лист про наміри на директора - розпорядника МВФ, до якого додаються Меморандум про економічну і фінансову політику (МЕФП), технічний меморандум про взаєморозуміння, інші супровідні документи. Власне МЕФП, який ми всі звикли називати "меморандум з МВФ" і містить детальний опис політик і реформ, які розробляє, пріоритизує, і головне, надалі виконує влада. Так, звісно, все це відбувається у тісній координації і консультаціях з МВФ, у результаті чого обидві сторони (позичальник і кредитор) мають доходити згоди щодо цілей програми, шляхів їх досягнення і якими показниками це буде вимірюватись.

Гетманцев зазначає, що для моніторингу прогресу за програмою МВФ використовується три групи параметрів (умов виконання): (1) кількісні критерії ефективності, (2) індикативні цілі, (3) структурні маяки.

Перші дві групи – це кількісні показники, які використовуються для вимірювання різноманітних макроекономічних індикаторів, на які може впливати уряд (напр., розмір бюджетного дефіциту, гарантованого державного боргу, податкових надходжень, міжнародних резервів). Індикативні показники є менш жорсткими для виконання, ніж кількісні критерії ефективності, не досягнення яких тягне за собою звернення "за дозволом" до МВФ. Утім кількісні критерії, які є важливими, але технічними по суті, як правило, менше цікавлять широкий загал. Основний інтерес у ЗМІ зазвичай сконцентровано навколо структурних маяків. Це, як правило, якісні показники, які описують реформи, необхідні для досягнення цілей програми.

Якщо Україна не виконує у потрібні терміни структурний маяк, то це ніяк не означає моментальний зрив програми, адже можуть бути серйозні причини для запізнення. Кожен невиконаний кейс за структурними маяками розглядається окремо.

Інколи умови або строки за ними модифікуються. Інколи просто надається більше часу постфактум, коли маяк зараховується із запізненням. В таких випадках береться до уваги проміжний прогрес і чи є рух у напрямку узгоджених змін.

Вище зазначені параметри є головними умовами виконання програми МВФ.

Утім я "не відкрию Америку", якщо скажу що при оцінці виконання програми з боку Фонду (місії, а потім ради директорів) береться до уваги також загальний прогрес у імплементації всіх політик, зазначених у Меморандумі. Утім буде вірним і те, що часто, якщо треба підштовхнути певні зміни, за згодою сторін їм надається статус структурного маяку.

Раніше ми писали про те, що з'явився оновлений меморандум з МВФ.