Ефективність судових скарг на рішення ДПС майже втричі вища за адміністративні - Рахункова палата
Рахункова палата виявила майже триразову відмінність результатів оскарження рішень Державної податкової служби (ДПС) в адміністративному й судовому порядку
Ефективність судових скарг на рішення ДПС майже втричі вища за адміністративні - Рахункова палата
Таку інформацію зазначено у висновках аудиту "Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків" за період 2021-2023 років і першої половини 2024 року.
Деталі
"Якщо в адміністративному порядку лише 27% рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то в судовому - задоволених на користь платників рішень 75% (127,5 млрд грн)", - зазначає Рахункова палата в пресрелізі в п'ятницю.
Вона уточнила, що загалом за період, що підлягав аудиту, платники податків оскаржили понад 44 тис. податкових рішень в адміністративному порядку, тоді як суди розглянули близько 73 тис. таких справ.
Аудитори встановили, що ДПС у зазначений період вжила окремих заходів для вдосконалення процедури адміністративного та судового оскарження, що скоротило термін виконання рішень суддів, винесених на користь платників податків.
"Якщо у 2021-2023 роках податківці виконували їх із затримкою від трьох місяців до двох років, то в першому півріччі 2024 року ситуація покращилася: строк виконання таких рішень не перевищував трьох місяців", - йдеться у звіті.
Згідно з ним, податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн 2021 року, 0,8 млрд грн - 2022 року та 0,5 млрд грн 2023 року. Крім того, за цей період ДПС сплатила 800 млн грн судового збору.
Крім того, через несплату судового збору органи ДПС отримали відмови у 5,5 тис. судових справ в апеляційному та касаційному провадженні. Причина - нерівномірне фінансування органу протягом бюджетного року.
Рахункова палата також констатувала, що відмова в реєстрації податкових накладних, включення платників податків до переліку ризикових, які в подальшому суди визнавали як необґрунтовані, затримка у виконанні судових рішень щодо оскарження цих відмов негативно впливали на економічну активність платників податків. Це призвело до зниження рівня довіри до органів ДПС і правової системи загалом.
"Тому Рахункова палата серед іншого рекомендує органам ДПС вжити заходів щодо підвищення якості проведення органами ДПС контрольно-перевірочної роботи, поліпшення діяльності комісій з призупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, удосконалення процедури адміністративного та судового оскарження, запровадження моніторингу та контролю за своєчасним виконанням рішень судів", - зазначила відповідальна за аудит голова рахункової палати Ольга Піщанська.
Водночас вона зауважила, що з початку 2024 року відбуваються поліпшення в роботі ДПС, а присутній на засіданні щодо затвердження звіту 22 жовтня в. о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов повідомив, що служба намагатиметься усунути ці недоліки в найкоротші терміни.
Аудит також виявив, що протягом 2021-2023 років і в першому півріччі 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на суму ПДВ 144,1 млрд грн. Із цієї кількості 23,4% (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинено за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення таким платником господарської операції.
Уточнюється, що в період аудиту в переліку ризикових перебувало в середньому близько 16 тис. платників податків, водночас вони сплатили до державного бюджету 42,7 млрд грн податків і зборів.
На думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня, які приймають відповідні рішення. Зокрема, аудитори встановили, що окремі рішення комісій центрального та регіонального рівнів щодо зупинення реєстрації ПН/РК у їхньому Єдиному реєстрі були недостатньо обґрунтованими, тож потребують удосконалення показники контрольно-перевірочної роботи на регіональному рівні та критерії їх оцінювання на центральному рівні.
Зазначено також, що в інформаційних системах ДПС не передбачено автоматизованої функції узагальнення даних про результати адміністративного та судового оскарження. Це заважає ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення для поліпшення процедури адміністративного та судового оскарження.
Читайте також, Україна стане 125-ю державою - учасницею МКС з 1 січня 2025 року.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
