Місяць може бути на десятки мільйонів років старішим, ніж вважалося раніше

У 1972 році астронавти "Аполлона-17" стали останніми людьми (на сьогодні), які ходили по поверхні Місяця. Вони привезли на Землю каміння та ґрунт із місячної поверхні. Зараз, понад 50 років потому, вчені все ще використовують ці зразки, щоб краще зрозуміти природний супутник Землі. Й одне з таких досліджень показало, що Місяць може бути на 40 мільйонів років старішим, ніж ми вважали раніше.

• Астероїди можуть приховувати хімічні елементи, яких немає у періодичній таблиці – дослідження

Деталі

Згідно з новим дослідженням, опублікованим у понеділок у журналі Geochemical Perspectives Letters, дослідники проаналізували кристали в місячних породах і виявили, що Місяць може бути значно старішим. Це означає, що Місяць утворився лише через 110 мільйонів років після Сонячної системи.

Це означає, що Місяцю принаймні 4,46 мільярда років. Це знову відсуває мінімальний вік утворення супутника Землі.

За даними NASA, наш Місяць, ймовірно, утворився, коли тіло розміром з Марс врізалося в Землю приблизно 4,5 мільярда років тому. Це зіткнення залишило позаду рій планетарного сміття, який об’єднався на орбіті Землі, утворивши Місяць. Спочатку воно було вкрите глобальним океаном магми, але протягом приблизно 100 мільйонів років нове небесне тіло охололо і в основному кристалізувалося.

Проте те, коли саме це сталося, є предметом наукових дискусій. Деякі дослідження припускають, що зіткнення, яке призвело до утворення Місяця, відбулося між 4,52 і 4,47 мільярдами років тому, тоді як інші припускають, що він утворився набагато давніше, між 4,43 і 4,42 мільярдами років тому, згідно з новим дослідженням.

У минулому деякі вчені намагалися точно визначити вік місячних порід, аналізуючи кристали з міцного мінералу під назвою циркон, які містяться в них. Кристали циркону містять радіоактивний уран, який із надійною швидкістю розпадається на свинець. Як наслідок, співвідношення свинцю та урану може вказувати на вік кристалів.

Дослідження 2021 року вивчило кристали циркону у зразку гірської породи Аполлона-17 і виявило, що їм 4,46 мільярда років, плюс-мінус 31 мільйон років. Але дослідники не змогли визначити, чи був свинець у зразку результатом радіоактивного розпаду чи просто потрапив туди випадково, що призвело до певної невизначеності в їхніх результатах.

Нове дослідження вивчило той самий зразок за допомогою іншого методу датування, який називається атомно-зондовою томографією. Ця техніка передбачає випаровування окремих атомів з одного з кристалів циркону за допомогою лазерного променя та їх ідентифікацію. Аналіз показав, що кристал утворився 4,46 мільярда років тому — на 40 мільйонів років раніше, ніж раніше підтверджений найстаріший кристал, знайдений на Місяці. Співавтор дослідження та космохімік із Чиказького університету Філіп Хек зазначає:

Тепер у нас є дата цирконів, тож ми можемо визначити час, до якого магматичний океан повинен був затвердіти або значною мірою затвердіти. Це, по суті, закріплює всю місячну хронологію. Це майже як забити цвях у місячну шкалу часу.

Однак це не означає, що 4,46 мільярда років є найдавнішим можливим віком Місяця. Деякі дослідники вірять, що на нашому супутнику є ще старіші матеріали.

Раніше ми повідомляли, що астрономів спантеличили загадкові планетоподібні об’єкти у туманності Оріона. Дослідники назвали їх подвійними об’єктами маси Юпітера (скорочено JuMBO) і вони можуть представляти абсолютно нову астрономічну категорію.