Чому сучасні шкільні програми відмовились від оцінок – думка експерта

Анжеліка Цимбалару, доктор педагогічних наук, науковий керівник освітнього проєкту "Світ чекає крилатих", автор понад 100 наукових і науково-методичних праць, програм, підручників та посібників для початкової ланки закладів загальної середньої освіти.

У цьому матеріалі експерт розповідає, чому сучасні шкільні програми відмовилися від оцінок, які є недоліки та переваги такого підходу та чи вплине це на мотивацію учнів.

Як традиційне шкільне оцінювання балами впливає на дитину психологічно

Діти, особливо молодшого шкільного віку, асоціюють оцінку результатів навчання з оцінкою особистості. Звідси походять такі їхні характеристики одне одного, як відмінник чи двієчник, які нерідко призводили до невдач у дорослому житті.

Через бальне оцінювання губилася основна мета шкільної освіти, оскільки діти навчалися заради оцінки, а не заради здобуття знань й умінь. Через це бальна система блокувала природні механізми когнітивного розвитку дітей.

Які можливі переваги і недоліки відмови від оцінок для учнів початкової школи

Передусім зазначу, що в початковій освіті відмовилися не від оцінок взагалі, а від оцінок, виражених саме в балах. Нині вчителі оцінюють перебіг освітньої діяльності учнів і її результатів оцінними судженнями й рівнями.

Перейти від бального оцінювання до безбального потрібно було вже давно. У його запровадженні я бачу тільки позитив. Оцінка в балах була своєрідним середнім показником температури по палаті й жодним чином не ілюструвала, який саме матеріал дитина не засвоїла або засвоїла неповною мірою, а також як саме надолужити ці прогалини.

Оцінка була прокрустовим ложем, бо не враховувала індивідуальних особливостей учнів – власного темпу навчання, обсягу опанування навчального матеріалу тощо. Перехід до безбального – словесного – оцінювання сприяє розширенню можливостей для особистісної орієнтації та індивідуалізації освітнього процесу. Наступним кроком на шляху гуманного ставлення до учнів початкової школи, на мою думку, має стати відмова від рівневого оцінювання, яке є пережитком багаторічного оцінювання балами.

Як відмова від бального оцінювання впливає на навчальний процес і мотивацію учнів

Словесне оцінювання (оцінне судження вчителя) окреслює прогрес учня відносно нього самого, а не порівняно з учнями класу, докладені ним зусилля для отримання очікуваних результатів. Водночас таке оцінювання дитини передбачає рекомендації з подолання виявлених утруднень дитини в досягненні бажаних нею результатів. І зазвичай діти самі виявляють бажання доопрацювати завдання, виправити помилки тощо. Раніше такого не було, оскільки оцінка-бал фіксувалася в класному журналі, щоденнику й виправити її на кращу було неможливо. Можна було тільки заробити вищий бал на наступних уроках, але теж не факт. Натомість діти молодшого шкільного віку прагнуть позбутися оцінок-балів, які їм не подобаються, а неможливість цього блокувала їхнє бажання доопрацьовувати неповною мірою опанований матеріал.

Важливо й те, що безбальне оцінювання позбавлене каральної функції. Памʼятаєте свої шкільні роки: погано поводився на уроці – двійка, не виконав домашнє завдання – двійка… Нікого при цьому не цікавили причини певної поведінки чи невиконання завдань. Я безмежно радію тому, що сучасні діти ніколи не матимуть таких спогадів!

Як школярі і їхні батьки реагують на відмову від традиційної системи оцінювання

Відмова від бального оцінювання є одним з важливих компонентів підвищення психологічної комфортності шкільного середовища учнів. Натомість багато хто з батьків сприймає це як проблему для відстеження й контролю за навчанням своїх дітей. У батьків спрацьовує стереотип і намагання повернутися до того, як було в ті часи, коли в школі навчалися вони самі, бо так більш зрозуміло. Нерідко вони просять учителів уніфікувати оцінні судження й позначати їх певними позначками, які відповідатимуть балам. У таких умовах педагогам іноді дуже важко пояснити батькам, що завдяки відмові від балів або їхніх замінників у вигляді позначок дитина зростає зі впевненістю в тому, що сьогодні може змінити на краще те, чого ще вчора не могла виконати. І такий підхід до оцінювання дає їй шанс змінюватися на краще. Якщо батьки пристають на думку педагога, то невдовзі бачать позитивні зміни в ставленні дитини до школи й навчання, розвиток її самостійності тощо.

Які методи оцінювання навчальних досягнень учнів, альтернативні традиційним, можна використовувати в сучасній початковій школі

На відміну від молодших школярів 10–20-річної давнини, сучасні діти здебільшого здатні до саморегуляції своєї навчальної діяльності. Тому вони можуть і, головне, хочуть самостійно контролювати власну успішність. Треба тільки запропонувати їм цікаві й посильні способи самооцінювання. У цьому ми переконалися під час всеукраїнського експерименту, коли діти без вказівки вчителя вирішували опрацювати ті завдання з посібника, яких не встигли опрацювати в класі, чи просили вчителя або однокласників допомогти розібратися, як виконувати певне завдання.

Цікаво те, наскільки об’єктивно учні початкової школи оцінюють себе. Практика засвідчила: у 1 класі учні намагалися завищувати собі оцінку, але поступово, до кінця 4 класу, ситуація кардинально змінювалася. Вони занижували собі оцінку, вважаючи, що можна ще попрацювати, щоб опанувати тему краще!

Ефективними є нестандартні способи перевірки вчителем учнівських зошитів. Наприклад, особливо гарні зразки виконаної дитиною письмової роботи педагог може підкреслювати ручкою певного кольору (за попередньою домовленістю з дітьми й батьками). Ручкою іншого кольору (також за попередньою домовленістю з дітьми й батьками) учитель може підкреслювати помилки, неправильно написану літеру, цифру, а на полях чи в окремому рядку давати зразок правильного написання їх – для практичного виправляння. Це сприятиме формуванню в учнів вміння самостійно знаходити свої помилки, самостійно виправляти й визначати, яким чином уникати їх у майбутньому.

Важливо сформувати в дитини розуміння того, що все знати неможливо й що ми вчимося на помилках. Важливо створити умови, щоб учні прагнули дізнатися те, що їм цікаво, й виправити помилки. Тоді учні із захопленням навчатимуться й не боятимуться припускатися помилок. Завдяки цьому дитина не втрачає інтересу до навчання через невдачі, а навпаки – успішно вчитиметься на помилках.