Так говорять на Волині: чи вгадаєте ви, що таке жижуня, городник, ґабелок та бляшка

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Так говорять на Луганщині: спробуйте вгадати, що таке калдибаня, панера, відсвальбувати та кубушка

Деталі

Поговорімо про північне наріччя української мови, а саме про західнополіську говірку, яка поширена на території сучасних Волинської та, частково, Рівненської областей, ближче до кордону з Білоруссю.

Поділимось з вами кількома популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: жижуня, городник, ґабелок та бляшка. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка вище є підказкою до значення одного з цих слів.

Перевірмо, чи ваші здогадки збігаються зі справжніми значеннями цих діалектизмів. Жижуня (наголос на другий склад) – так жителі Волинської області можуть називати вогонь. Словом "городник" (наголос на третій склад) називають звичайну лопату. Ґабелок (наголос на другий склад) – це назва вичиненої шкіри молоденького телятки, але на Волині так ще й можуть називати дітей. Бляшка (наголос на перший склад) – це, як не дивно, шматок залізяки, але не простий, а кулінарний – так можуть називати деко для випікання.

Спробуйте також здогадатись, що таке моква, толчонка, кобеняк та бурчак. Ці діалектизми можуть використовувати жителі Запорізької області.