Дучка, пойда, пшінка та топтуха: що означають ці діалектизми Полтавської області

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Рура, ґанж, стариня та пацє: що означають ці діалектизми з говірки Івано-Франківщини

Деталі

Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про наддніпрянську говірку, яка поширена на території сучасних Київської, Полтавської, Черкаської та Сумської областей.

Поділимось з вами чотирма словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: дучка, пойда, пшінка та топтуха. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Підказка: головне фото цієї новини вказує на значення одного з цих діалектизмів.

Якщо ви визначилися зі своїми варіантами значень цих слів, звірмо їх з правильними, які подає "Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини". Дучка (наголос на перший склад) – так можуть називати будь-яку ямку, але частіше так називають заглиблення під сільською піччю. Пойда (наголос на перший склад) – це слово, яким називають дуже рухливу, непосидючу людину. Пшінка (наголос на перший склад) – це ще одна назва кукурудзи у багатьох регіонах України, а топтуха (наголос на другий склад) – це картопляне пюре.

Раніше ми розповідали, що означають діалектизми зі Львова. Дізнайтеся, що таке оферма, п'єц, андрути та виходок.