Жулидик, кодола, мутлик та чутиро: значення цих діалектизмів Одеської області

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Ґоноровий, вуйна, куця та масний: що означають ці слова галицької говірки

Деталі

Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про степовий говір, який поширений на території сучасних Кіровоградської, Дніпропетровської, Луганської областей та частково Миколаївської, Одеської, Запорізької, Донецької, Херсонської областей. Також цей діалект використовують у Краснодарському краю рф та південно-східній частині Румунії.

Поділимось з вами кількома популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначених регіонів: жулидик, кодола, мутлик та чутиро. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Зображення вище є підказкою до одного зі значень цих діалектизмів.

Якщо ви уже зробили свої ставки на значення цих слів, то розкриймо правильні відповіді. Жулидик (наголос на другий склад) – так на півдні України можуть називати зернятко кукурудзи. Кодола (наголос на другий склад) – це туга, міцна мотузка, канат. Мутлик або мутел (наголос на перший склад) – це метелик, а слово "чутиро" (наголос на перший склад) – означає дерев'яне відро.

Раніше ми розповідали, що означають діалектизми Волинської області жижка, квактуха, мач та преженя.