Дві збірні грають одночасно, а тренер один. Як у футболі вирішували подібні проблеми?

13 листопада збірна Нігерії перемогла Танзанію (3:1) у кваліфікації Кубка африканських націй-2027. Водночас молодіжна команда країни U-23 поступилася ДР Конго (0:2) у відборі на Кубок Африки U-23, який визначатиме учасників Олімпіади-2028.

Ці матчі об'єднує незвичайна обставина: головним тренером обох нігерійських збірних є Ерік Шелль.

Ще в червні 2026 року місцева федерація доручила фахівцю додатково очолити олімпійську команду, проте не врахувала можливого збігу календарів.

У результаті 13 листопада головна збірна приймала Танзанію в Уйо, а молодіжка грала в конголезькому Лубумбаші.

Більше того, 17 листопада ситуація повториться: Нігерія зустрінеться з Танзанією на виїзді, тоді як U-23 прийматиме ДР Конго.

Зрештою Шелль залишився з головною збірною, а керівництво молодіжкою передав асистентам Денірану Ортезі та Брайту Озебагбе.

Проте це далеко не перший подібний випадок у футболі.

Стюарт Пірс — дві збірні Англії грали в один день

29 лютого 2012 року англійський футбол зіткнувся практично з ідентичною ситуацією.

Після несподіваної відставки Фабіо Капелло виконувачем обов'язків головного тренера збірної Англії призначили Стюарта Пірса.

Проблема полягала в тому, що на той момент він уже очолював молодіжну збірну U-21.

І саме 29 лютого обидві команди мали проводити матчі!

Головна збірна Англії зустрічалася з Нідерландами на «Вемблі», тоді як молодіжка приймала Бельгію в Мідлсбро.

Пірс вирішив керувати основною командою, а молодіжну довірив Браяну Істіку.

Результати вийшли протилежними: Англія програла Нідерландам (2:3), пропустивши вирішальний м'яч від Ар'єна Роббена наприкінці зустрічі, а U-21 розгромила бельгійців (4:0).

Таким чином, інтервал між матчами двох команд Пірса становив нуль днів. Проте особисто на тренерській лаві він перебував лише в одному поєдинку.

Самсон Сіасіа — Нігерія вже стикалася з такою проблемою

Найцікавіше, що нинішня ситуація не стала новою навіть для самої Нігерії.

У березні 2016 року Самсон Сіасіа одночасно працював із головною та олімпійською збірними країни.

24 березня молодіжна команда U-23 мала проводити товариський матч проти Бразилії у Віторії.

А вже наступного дня головна збірна Нігерії приймала Єгипет у кваліфікації Кубка африканських націй-2017.

Тобто між матчами двох команд був лише один календарний день, причому зустрічі проходили на різних континентах.

Фізично встигнути підготувати обидві збірні та бути присутнім на кожному матчі було практично неможливо.

Тоді Сіасіа залишився з головною командою, а молодіжну відправив до Бразилії під керівництвом асистента Фатаї Аму.

Через десять років нігерійська федерація фактично повторила ту саму ситуацію.

Мано Менезес — два матчі за чотири дні в різних країнах

У 2012 році бразильський тренер Мано Менезес одночасно відповідав за національну та олімпійську збірні.

11 серпня він керував командою U-23 у фіналі Олімпійських ігор у Лондоні.

Бразильці, за яких виступали Неймар, Оскар, Марсело та Тіаго Сілва, несподівано поступилися Мексиці (1:2) і залишилися зі срібними медалями.

А вже через чотири дні, 15 серпня, Менезес особисто очолював головну збірну Бразилії в товариському матчі проти Швеції.

Цього разу команда перемогла з рахунком 3:0. Леандро Даміан відкрив рахунок, а Алешандре Пато оформив дубль.

Усього за кілька днів Менезес встиг провести два матчі з різними національними командами, причому один — у фіналі Олімпіади, а інший — проти європейської збірної на її полі.

Це один із найкоротших підтверджених інтервалів серед тренерів, які особисто керували обома командами.

Марсело Б'єлса — олімпійське золото і перемога через сім днів

Ще один знаменитий приклад пов'язаний із Марсело Б'єлсою.

У 2004 році аргентинець одночасно відповідав за головну збірну країни та команду, яка брала участь в Олімпійських іграх в Афінах.

28 серпня його підопічні перемогли Парагвай у фіналі олімпійського турніру (1:0) завдяки голу Карлоса Тевеса.

Аргентина виграла всі шість матчів, не пропустивши жодного м'яча, і вперше стала олімпійським чемпіоном із футболу.

Однак у Б'єлси майже не було часу на святкування.

Вже 4 вересня, лише через сім днів після фіналу, він керував головною збірною Аргентини у виїзному матчі відбору на ЧС-2006 проти Перу.

Аргентинці здобули перемогу з рахунком 3:1.

Таким чином, за один тиждень Б'єлса виграв олімпійське золото та провів переможний матч кваліфікації чемпіонату світу.

Філіпп Труссьє — три збірні та перемога на Кубку Азії

Мабуть, одним із наймасштабніших прикладів суміщення посад залишається робота Філіппа Труссьє в Японії.

Французький спеціаліст, який очолив головну збірну у 1998 році, паралельно відповідав за команди U-20 та U-23.

У 1999 році він вивів японську молодіжку до фіналу чемпіонату світу U-20, де вона поступилася Іспанії.

Наступного року Труссьє керував олімпійською збірною на Іграх у Сіднеї.

23 вересня Японія вилетіла у чвертьфіналі, поступившись США в серії пенальті після нічиєї 2:2.

А вже через 21 день, 14 жовтня, француз вивів головну збірну на матч Кубка Азії проти Саудівської Аравії.

Японці розгромили суперника (4:1), а згодом виграли весь турнір.

У 2002 році Труссьє також вивів Японію до 1/8 фіналу домашнього чемпіонату світу.

Його історія демонструє, що одночасна робота з кількома збірними може бути не лише організаційною проблемою, а й успішною довгостроковою стратегією.

Який інтервал між матчами був найкоротшим?

Серед розглянутих випадків найменший інтервал між матчами двох команд одного головного тренера становив нуль днів — так сталося зі Стюартом Пірсом у 2012 році та Еріком Шеллем у 2026-му.

Проте в обох ситуаціях наставники передавали одну зі збірних помічникам.

Якщо ж говорити про тренерів, які особисто перебували на лаві обох команд, найменший підтверджений у цих прикладах інтервал становить чотири дні — саме стільки було між матчами Мано Менезеса у 2012 році.