Міжнародний день незрячих людей: як Київ стає доступнішим для мешканців із порушеннями зору

Щороку 13 листопада у світі відзначають Міжнародний день незрячих людей. Ця дата покликана привернути увагу суспільства до викликів, із якими стикаються люди з порушеннями зору, та нагадати про необхідність створення умов для їхнього повноцінного й самостійного життя.

Питання доступності набуло особливої гостроти після початку повномасштабного російського вторгнення, адже внаслідок бойових дій кількість українців, які частково або повністю втратили зір, невпинно зростає. Важкі поранення кардинально змінюють звичний побут не лише самих постраждалих, а й їхніх родин. У таких реаліях завдання держави та громад – забезпечити людині можливість не просто отримати необхідні базові послуги, а й навчатися, працювати, реалізовувати власні плани та почуватися активною частиною суспільства.

• Нові виплати з 2027 року для дітей та людей з інвалідністю. Як отримати та куди звертатися?

Справжня безбар’єрність починається з повсякденних деталей: зручної вуличної інфраструктури, адаптованого транспорту, зрозумілих цифрових сервісів та доступної інформації. Як повідомили в Київській міській державній адміністрації, у столиці системно працюють над тим, щоб міський простір ставав дружнім до незрячих людей, розвиваючи звукову й тактильну навігацію на вулицях, у підземці, адміністративних центрах та закладах культури.

Вулична інфраструктура та громадські простори

Для безпечного пересування містом у Києві активно розширюють мережу світлофорів зі звуковим супроводом, повідомляє КМДА Наразі такими пристроями обладнано вже 386 світлофорних об’єктів. Із них 41 світлофор оснащений сучасними європейськими кнопками виклику зеленого світла з інтегрованим звуковим сигналом – на самому пристрої додатково вказано напрямок переходу.

Крім того, облаштовуючи безбар’єрні підходи до соціально важливих об’єктів, міські служби обов’язково наносять тактильну навігацію та спеціальне маркування, що допомагає людям орієнтуватися на маршруті без сторонньої допомоги.

Київський метрополітен: тактильні смуги, маячки та супровід

Столична підземка продовжує адаптувати станції за допомогою технології холодного пластику. Нанесення тактильної навігації таким способом дозволяє оновлювати простір значно швидше, ніж традиційне укладання плитки, яке вимагає тривалої розробки проєктної документації та складного монтажу.

Сьогодні тактильні смуги вже облаштовані на 13 станціях:

• "Театральна", "Олімпійська", "Площа Українських Героїв", "Палац спорту";
• "Вокзальна", "Університет", "Арсенальна", "Золоті ворота";
• "Майдан Незалежності", "Хрещатик", "Печерська", "Політехнічний інститут" та "Почайна".

Зараз фахівці метрополітену працюють над монтажем тактильних індикаторів ще на чотирьох станціях: "Осокорки", "Нивки", "Мінська" та "Кловська". Також входи до всіх вестибюлів усіх 52 станцій столичної підземки оснащені звуковими маячками, що допомагають пасажирам із порушеннями зору легко знайти вхід.

Окремо у метро працює служба супроводу для маломобільних груп населення – лише за минулий рік працівники підприємства допомогли пасажирам здійснити майже 10 тисяч таких поїздок. Замовити супровід можна за телефонами (044) 238-55-11 або 050-448-91-71, вказавши маршрут. Звертатися радять щонайменше за годину до поїздки, щоб фахівець встиг зустріти пасажира на початковій станції.

Доступність адміністративних послуг

Мережа київських Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), яка налічує 25 локацій, також адаптується під потреби відвідувачів із порушеннями зору. У приміщеннях центрів прокладені тактильні смуги, нанесене контрастне маркування та встановлені зручні мнемосхеми. Інформацію про найпопулярніші адмінпослуги відвідувачі можуть прочитати шрифтом Брайля.

Інклюзія у музеях, театрах та бібліотеках

Культурне життя столиці теж стає відкритішим. У закладах культури встановлюють інформаційні таблички та мнемосхеми зі шрифтом Брайля, направляючі й попереджувальні тактильні смуги, а також спеціальні збільшувальні пристрої та звукові маяки.

Музеї створюють тактильні копії й макети експонатів, запускають інтерактивні зони, адаптовані екскурсії та аудіодискрипцію, завдяки чому відвідувачі можуть "побачити" мистецтво на дотик і прослухати детальний опис експозиції.

Театри організовують покази вистав із тифлокоментарем (аудіодискрипцією), надають глядачам можливість тактильно ознайомитися з декораціями, костюмами та реквізитом перед виставою, а також впроваджують зручні цифрові сервіси для самостійного перегляду афіші та розкладу.

Бібліотеки закуповують спеціалізоване обладнання для читання та орієнтування в просторі.

Подібні інклюзивні практики вже успішно діють у низці провідних закладів міста: Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара", Музеї гетьманства, Музеї книги і друкарства України, Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Київському національному академічному театрі оперети, Театрі юного глядача на Липках, Київському академічному театрі ляльок, Публічній бібліотеці імені Лесі Українки для дорослих та Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей.

Усі ці зміни впроваджуються в межах міського Плану заходів зі створення безбар’єрного простору, який затвердив мер Києва Віталій Кличко. Стратегічний документ містить чіткі індикатори виконання та відповідальних за реалізацію заходів за шістьма ключовими напрямами: фізичною, інформаційною, цифровою, освітньою, економічною, а також суспільною й громадянською безбар’єрністю.

У застосунку "Київ Цифровий" на Мапу стійкості додали новий розділ із міськими бюветами. Тепер жителі столиці можуть швидко знайти найближче джерело питної води, переглянути характеристики свердловин і перевірити, чи підключений комплекс до резервного живлення. Це оновлення покликане допомогти містянам підготуватися до можливих перебоїв із водо- та електропостачанням унаслідок російських обстрілів енергооб'єктів.