Мбаппе знову без Золотого м'яча: хто найчастіше був близьким до нагороди, але так і не виграв?

Кіліан Мбаппе знову залишився без «Золотого м'яча». На церемонії 26 жовтня 2026 року в Лондоні французький нападник мадридського «Реала» посів друге місце, поступившись Гаррі Кейну з «Баварії». Третім став Ламін Ямаль із «Барселони».

Для 27-річного Мбаппе це вже дев'яте потрапляння до десятки найкращих футболістів світу. Француз регулярно входить до числа головних претендентів, але досі не зміг виграти найпрестижнішу індивідуальну нагороду.

Цікаво, що Мбаппе двічі завершував голосування на п'єдесталі. У 2023 році він став третім, поступившись Ліонелю Мессі та Ерлінгу Голанду, а тепер уперше посів другу позицію.

При цьому француз має чемпіонський титул світу, декілька перемог у національних чемпіонатах, численні індивідуальні рекорди та сотні голів на клубному й міжнародному рівнях.

Проте історія футболу знає чимало видатних гравців, які роками боролися за «Золотий м'яч», регулярно опинялися серед найкращих, але так і не отримали нагороду.

Деякі з них навіть встановили своєрідні антирекорди за кількістю потраплянь на п'єдестал без жодної перемоги.

Хаві – три третіх місця поспіль

Одним із головних символів невдач у голосуваннях за «Золотий м'яч» став легендарний півзахисник «Барселони» та збірної Іспанії Хаві.

Він тричі поспіль посідав третє місце – у 2009, 2010 та 2011 роках.

Особливо незвично, що ці результати припали на найуспішніший період у його кар'єрі.

У 2009 році Хаві допоміг «Барселоні» виграти шість трофеїв за календарний рік, включно з Лігою чемпіонів та чемпіонатом Іспанії.

Проте «Золотий м'яч» отримав його одноклубник Ліонель Мессі.

У 2010 році півзахисник став чемпіоном світу у складі збірної Іспанії, відігравши важливу роль у команді Вісенте дель Боске.

Здавалося, перемога на мундіалі могла забезпечити йому головну індивідуальну нагороду.

Однак Мессі знову виграв голосування, другим став Андрес Іньєста, а Хаві посів третє місце.

У 2011 році історія повторилася. «Барселона» виграла Лігу чемпіонів, але нагороду втретє поспіль отримав Мессі.

Хаві знову фінішував третім, цього разу після аргентинця та Кріштіану Роналду.

Отже, іспанець залишається одним із двох футболістів в історії, які тричі потрапляли до призової трійки без жодної перемоги.

Бернд Шустер – три подіуми без Золотого м'яча

Ще одним рекордсменом є німецький півзахисник Бернд Шустер.

У 1980 році він посів друге місце в голосуванні після Карла-Гайнца Румменігге.

Тоді Шустер став чемпіоном Європи у складі збірної ФРН та одним із найкращих молодих футболістів континенту.

Однак нагороду отримав його співвітчизник, який виступав за «Баварію».

У 1981 році Шустер знову потрапив на п'єдестал, але завершив голосування третім. Переможцем вдруге став Румменігге.

Через чотири роки історія повторилася.

У 1985 році німецький півзахисник посів третє місце, поступившись Мішелю Платіні та Пребену Ельк'єру.

Таким чином, Шустер тричі опинявся серед найкращих футболістів Європи, але жодного разу не виграв нагороду.

Цікаво, що протягом кар'єри він виступав за «Барселону», мадридський «Реал» та «Атлетіко».

За кількістю потраплянь до призової трійки без перемог Шустер ділить історичний рекорд із Хаві.

Тьєррі Анрі – друге місце у 2003 році та третє у 2006-му

Легендарний нападник «Арсенала» також завершив кар'єру без «Золотого м'яча».

Найближче до перемоги француз підійшов у 2003 році.

Тоді Анрі демонстрував феноменальну результативність та став головною зіркою англійської Прем'єр-ліги.

У сезоні-2002/03 він забив 24 голи та віддав 20 результативних передач у чемпіонаті Англії.

Проте в голосуванні француз поступився Павлу Недведу з «Ювентуса».

Чех отримав 190 очок, тоді як Анрі – 128.

Третім став Паоло Мальдіні.

Особливо прикро, що вже наступного сезону Анрі допоміг «Арсеналу» виграти чемпіонат Англії без жодної поразки.

Однак у голосуванні 2004 року француз опинився лише четвертим.

У 2006-му Анрі отримав ще один шанс.

Він дійшов до фіналу Ліги чемпіонів з «Арсеналом», а також зіграв у фіналі чемпіонату світу у складі збірної Франції.

Проте знову залишився без нагороди.

Переміг Фабіо Каннаваро, другим став Джанлуїджі Буффон, а Анрі завершив голосування третім.

Таким чином, один із найкращих нападників в історії АПЛ двічі потрапляв на п'єдестал, але так і не здобув трофей.

Андрес Іньєста – автор переможного гола на ЧС-2010, який програв Мессі

У 2010 році Андрес Іньєста забив один із найважливіших м'ячів в історії іспанського футболу.

У фіналі чемпіонату світу проти Нідерландів півзахисник відзначився на 116-й хвилині та приніс Іспанії перший титул чемпіона світу.

Окрім цього, він залишався ключовим футболістом «Барселони», яка домінувала в іспанському футболі.

Проте «Золотий м'яч»-2010 отримав Ліонель Мессі.

Аргентинець набрав 22,65% голосів, Іньєста – 17,36%, а Хаві – 16,48%.

Таким чином, усю призову трійку сформували футболісти «Барселони».

Іньєста ще раз потрапив на п'єдестал у 2012 році.

Тоді він став чемпіоном Європи у складі Іспанії та отримав нагороду найкращому футболісту турніру.

Однак у голосуванні за «Золотий м'яч» знову поступився Мессі, а також Кріштіану Роналду.

Іньєста завершив голосування третім.

За свою кар'єру іспанець виграв чемпіонат світу, два чемпіонати Європи та чотири Ліги чемпіонів, але головну індивідуальну нагороду так і не отримав.

Неймар – двічі третій у тіні Мессі та Роналду

Бразильський нападник протягом багатьох років вважався одним із головних кандидатів на майбутній «Золотий м'яч».

Особливо після переходу до «Барселони», де він сформував знамените атакувальне тріо з Ліонелем Мессі та Луїсом Суаресом.

У 2015 році Неймар виграв із каталонцями Лігу чемпіонів, чемпіонат Іспанії та Кубок країни.

Проте в голосуванні посів третє місце після Мессі та Роналду.

Через два роки бразилець знову завершив голосування третім.

У 2017 році він перейшов із «Барселони» до ПСЖ за рекордні 222 мільйони євро.

Однак ця зміна клубу не допомогла йому випередити двох найтитулованіших гравців покоління.

Переміг Кріштіану Роналду, другим став Мессі, а третім – Неймар.

Таким чином, за два потрапляння на п'єдестал бразилець жодного разу не піднімався вище третьої позиції.

Цікаво, що переїзд до Парижа частково пояснювали бажанням Неймара вийти з тіні Мессі та стати головною зіркою власної команди.

Проте «Золотий м'яч» він так і не здобув.

Роберт Левандовський – головна жертва скасування церемонії 2020 року

Історія Роберта Левандовського, мабуть, одна з найболючіших у контексті «Золотого м'яча».

У 2020 році польський нападник провів феноменальний сезон у складі «Баварії».

Мюнхенський клуб виграв чемпіонат Німеччини, Кубок країни та Лігу чемпіонів.

Сам Левандовський забив 55 м'ячів у 47 матчах у всіх турнірах сезону-2019/20.

При цьому він став найкращим бомбардиром Бундесліги, Кубка Німеччини та Ліги чемпіонів.

Поляк вважався головним фаворитом на отримання «Золотого м'яча».

Проте France Football вирішив не проводити вручення нагороди через пандемію COVID-19.

Таким чином, Левандовський навіть не отримав можливості взяти участь у голосуванні.

У 2021 році нападник знову продемонстрував видатну результативність.

Він побив рекорд Герда Мюллера за кількістю голів в одному сезоні Бундесліги, забивши 41 м'яч.

Однак цього разу поляк завершив голосування другим.

Ліонель Мессі набрав 613 очок, а Левандовський – 580.

Різниця становила лише 33 бали.

Цікаво, що аргентинець під час церемонії публічно заявив, що Левандовський заслуговував на нагороду за 2020 рік.

Проте France Football так і не вручив поляку окремий «Золотий м'яч» за скасовану церемонію.

Джанлуїджі Буффон – друге місце після перемоги на чемпіонаті світу

У 2006 році збірна Італії стала чемпіоном світу, а одним із головних героїв команди був Джанлуїджі Буффон.

Воротар пропустив лише два м'ячі на всьому турнірі.

Причому один із них був автоголом Крістіана Дзаккардо, а другий – пенальті Зінедіна Зідана у фіналі.

Буффон провів п'ять сухих матчів та отримав нагороду найкращому воротарю чемпіонату світу.

У голосуванні за «Золотий м'яч» він посів друге місце.

Переможцем став його партнер по збірній Фабіо Каннаваро.

Італійський захисник отримав 173 очки, Буффон – 124.

Третім став Тьєррі Анрі.

Буффон мав можливість стати лише другим воротарем в історії, який здобув би «Золотий м'яч» після Лева Яшина у 1963 році.

Проте цього так і не сталося.

Паоло Мальдіні – два подіуми з різницею дев'ять років

Легендарний захисник «Мілана» провів понад два десятиліття на найвищому рівні, вигравши п'ять Кубків європейських чемпіонів та Ліг чемпіонів.

Проте «Золотий м'яч» так і не потрапив до його колекції.

У 1994 році Мальдіні посів третє місце після Христо Стоїчкова та Роберто Баджо.

Тоді італієць допоміг «Мілану» розгромити «Барселону» у фіналі Ліги чемпіонів із рахунком 4:0.

Крім того, зі збірною Італії він дійшов до фіналу чемпіонату світу.

Через дев'ять років Мальдіні знову потрапив до трійки.

У 2003 році «Мілан» виграв Лігу чемпіонів, а захисник відіграв важливу роль у переможній кампанії.

Однак у голосуванні Мальдіні посів третє місце, поступившись Павлу Недведу та Тьєррі Анрі.

Таким чином, він двічі завершував голосування третім із дев'ятирічною перервою.

Це один із найяскравіших прикладів футбольного довголіття серед претендентів на «Золотий м'яч».

Антуан Грізманн – двічі третій після великих міжнародних турнірів

Французький нападник також двічі потрапляв до трійки найкращих футболістів світу.

У 2016 році Грізманн став найкращим бомбардиром Євро, забивши шість м'ячів.

Проте Франція поступилася Португалії у фіналі турніру.

Крім того, Грізманн дійшов із «Атлетіко» до фіналу Ліги чемпіонів, де мадридці поступилися «Реалу».

У голосуванні переміг Кріштіану Роналду, другим став Мессі, а третім – Грізманн.

Через два роки француз знову опинився серед фаворитів.

У 2018 році він став чемпіоном світу у складі збірної Франції та виграв Лігу Європи з «Атлетіко».

Однак «Золотий м'яч» отримав Лука Модрич, другим став Кріштіану Роналду.

Грізманн знову завершив голосування третім.

Отже, навіть перемоги на чемпіонаті світу виявилося недостатньо для отримання нагороди.

Вірджил ван Дейк – лише сім очок до перемоги

Окремої уваги заслуговує голландський захисник «Ліверпуля».

У 2019 році Вірджил ван Дейк допоміг мерсисайдцям виграти Лігу чемпіонів.

Крім того, команда набрала 97 очок у чемпіонаті Англії, поступившись «Манчестер Сіті» лише одним балом.

Ван Дейк вважався одним із головних претендентів на «Золотий м'яч».

Його конкурентом був Ліонель Мессі, який забив 51 м'яч за «Барселону» в сезоні-2018/19.

У підсумку аргентинець отримав 686 очок, тоді як нідерландець – 679.

Різниця становила лише сім балів.

Це одна з найменших переваг переможця в історії голосування.

Ван Дейк залишився другим, а третю позицію посів Кріштіану Роналду.

Після цього голландець більше не піднімався на п'єдестал премії.

Хто найчастіше потрапляв у топ-3, але жодного разу не вигравав?

Історичний рейтинг футболістів, які щонайменше двічі завершували голосування серед трьох найкращих, але так і не отримали «Золотий м'яч», виглядає так:

У таблиці наведені найвідоміші представники цього списку, а не всі історичні випадки.

Цікаво, що Хаві та Шустер залишаються рекордсменами з трьома потрапляннями на п'єдестал.

Проте Мбаппе вже може наздогнати їх у найближчі роки.

Французу лише 27 років, тому він ще має достатньо часу, щоб виграти нагороду та уникнути повторення долі багатьох легендарних попередників.

Мбаппе – дев'ять потраплянь у топ-10 без перемоги

Особливість французького нападника полягає в його стабільності.

Мбаппе вперше потрапив до рейтингу «Золотого м'яча» ще у 2017 році, коли йому було лише 18 років.

Тоді він посів сьоме місце після успішного сезону в «Монако».

Відтоді француз жодного разу не залишався поза десяткою найкращих у роки, коли нагороду вручали.

Усі результати Мбаппе в голосуваннях:

Таким чином, Мбаппе дев'ять разів потрапляв до першої десятки, двічі завершував голосування на п'єдесталі та жодного разу не ставав переможцем.

За тривалістю перебування серед головних претендентів француз уже перевершив багатьох відомих футболістів минулого.

Проте саме відсутність головного трофея залишається однією з найбільш обговорюваних деталей його кар'єри.

Чому навіть легенди не завжди вигравали Золотий м'яч?

Історія нагороди демонструє декілька закономірностей.

По-перше, на результати голосування суттєво впливає конкуренція.

Хаві, Іньєста та Неймар роками виступали поруч із Мессі, який виграв вісім «Золотих м'ячів».

Анрі, Буффон і Мальдіні конкурували з іншими великими зірками своїх поколінь.

По-друге, важливу роль відіграють командні трофеї.

Саме успіхи на чемпіонатах світу, Євро та в Лізі чемпіонів нерідко допомагали футболістам випереджати конкурентів із кращою індивідуальною статистикою.

Проте навіть це правило не є абсолютним.

Іньєста забив переможний гол у фіналі чемпіонату світу, але програв Мессі.

Грізманн став чемпіоном світу, однак залишився третім.

Буффон виграв мундіаль, але поступився своєму партнеру по збірній Каннаваро.

Нарешті, вирішальними можуть виявитися обставини, які взагалі не залежать від футболіста.

Найкращий приклад – Левандовський, який у 2020 році залишився без можливості виграти нагороду через скасування церемонії.

Чи повторить Мбаппе долю Анрі та Неймара?

Після церемонії 2026 року Кіліан Мбаппе опинився у досить незвичній ситуації.

З одного боку, француз уже має дев'ять потраплянь до десятки найкращих і два місця на п'єдесталі.

З іншого – у 27 років він усе ще не виграв «Золотий м'яч», хоча протягом майже десятиліття вважається одним із найсильніших футболістів планети.

У 2023 році Мбаппе поступився Мессі та Голанду.

У 2026-му його випередив Гаррі Кейн, який у 33 роки вперше здобув нагороду.

Історія Кейна демонструє, що навіть після багатьох років невдалих спроб футболіст може досягти головної індивідуальної мети.

Проте приклади Хаві, Іньєсти, Анрі, Неймара, Буффона та Левандовського нагадують: видатна кар'єра зовсім не гарантує перемоги в голосуванні.

Поки що історичний антирекорд належить Хаві та Бернду Шустеру – по три потрапляння до призової трійки без жодного «Золотого м'яча».

Мбаппе відстає від них лише на один подіум.

І якщо француз не зможе виграти нагороду найближчими роками, він ризикує приєднатися до компанії великих футболістів, які все життя залишалися за крок від найпрестижнішого індивідуального трофея.