Невиліковна хвороба Мусіали: які футболісти грали з тяжкими діагнозами

Почесний президент мюнхенської «Баварії» Улі Генесс зробив тривожну заяву щодо майбутнього одного з головних талантів німецького футболу Джамала Мусіали. За словами функціонера, 23-річний півзахисник має неврологічне захворювання, яке не можна легко вилікувати, хоча його прояви вдається контролювати за допомогою медикаментів.

Генесс визнав, що в клубі не знають, чи зможе футболіст повернутися до рівня, який демонстрував до появи проблем зі здоров'ям.

Ситуація викликала резонанс, адже ще донедавна Мусіала вважався одним із найперспективніших футболістів світу. Тепер його майбутнє залежить не лише від фізичної форми, а й від того, наскільки ефективно вдасться контролювати захворювання.

Водночас історія футболу знає чимало випадків, коли відомі гравці продовжували виступати на найвищому рівні попри серйозні хронічні хвороби. Деякі з них навіть здобували найпрестижніші трофеї, хоча свого часу лікарі сумнівалися в можливості продовження їхньої кар'єри.

Що сталося з Мусіалою

Проблеми зі здоров'ям у Мусіали набули розголосу в серпні 2026 року.

Під час товариського матчу проти «РБ Лейпциг» футболіст несподівано впав на газон. Через чотири дні аналогічний епізод стався в поєдинку проти «Гайденгайма».

У другій зустрічі німець знепритомнів лише через вісім хвилин після виходу на заміну. Медичному персоналу довелося надавати йому допомогу безпосередньо на полі.

Після обстеження Мусіала повідомив, що в нього діагностували короткочасні напади порушення свідомості, відомі як абсанси, пов'язані з неврологічною дисфункцією.

Абсанси належать до різновидів епілептичних нападів. Вони можуть проявлятися короткочасним порушенням усвідомлення навколишнього середовища, коли людина на кілька секунд перестає реагувати на зовнішні подразники.

Сам футболіст наголосив, що отримує необхідну медичну допомогу та має намір продовжувати професійну кар'єру.

Мусіала також зазначив, що рішення повернутися до футболу ухвалював після консультацій із неврологами.

Генесс сумнівається в майбутньому футболіста

8 листопада почесний президент «Баварії» Улі Генесс прокоментував стан здоров'я Мусіали в ефірі німецького телеканалу Bayerischer Rundfunk.

За словами функціонера, клуб опинився перед складною ситуацією.

«Ми перебуваємо в дилемі. У нього захворювання, яке не так просто вилікувати, але яке можна більш-менш контролювати за допомогою ліків. Проте чи зможе він коли-небудь повернутися до своєї колишньої форми...» — заявив Генесс.

Окремо почесний президент згадав фінансову сторону питання.

«Він продовжує отримувати зарплату. Уявіть, якби "Баварія" поставила під сумнів його контракт, заявивши, що нинішній рівень його виступів уже не відповідає умовам угоди», — зазначив функціонер.

Водночас Генесс наголосив, що клуб не повинен оцінювати ситуацію виключно з фінансової точки зору та має підтримувати футболіста.

Контракт Мусіали з «Баварією» розрахований до літа 2030 року.

За даними Transfermarkt, наприкінці травня 2026 року ринкова вартість німця становила 100 мільйонів євро, а згодом знизилася до 80 мільйонів.

Однак пов'язувати зміну вартості виключно з хворобою некоректно, адже на оцінку футболіста впливають також ігрова практика, травми та інші чинники.

Чому Мусіала майже не грає цього сезону

Окрім неврологічного захворювання, німецький півзахисник протягом останніх двох років зіткнувся з низкою серйозних травм.

На клубному чемпіонаті світу 2025 року він зазнав перелому ноги, через що пропустив значну частину наступного сезону.

У вересні 2026 року Мусіала повернувся до результативних виступів і забив у матчі Ліги чемпіонів проти норвезького «Буде-Глімт».

Проте невдовзі футболіст отримав нове ушкодження — розрив м'язових волокон правого стегна під час перебування у збірній Німеччини.

Станом на 9 листопада Мусіала провів лише чотири матчі за «Баварію» в нинішньому сезоні.

Наразі він наближається до повернення після м'язової травми, однак питання щодо стабільності його виступів залишається відкритим.

Важливо, що м'язове ушкодження та неврологічне захворювання — різні медичні проблеми. Саме тому їх не варто об'єднувати в один діагноз.

Джей Ботройд — грав із епілепсією та приховував хворобу

Однією з найближчих за характером захворювання до ситуації Мусіали є історія колишнього нападника збірної Англії Джея Ботройда.

Футболіст виступав за «Кардіфф Сіті», «Вулвергемптон», «Квінз Парк Рейнджерс» та інші клуби. У 2010 році він навіть провів один матч за національну збірну Англії.

Проте протягом більшої частини професійної кар'єри Ботройд приховував, що живе з епілепсією.

Лише у 2024 році він публічно розповів про свою хворобу та проблеми, з якими стикався.

За словами англійця, він боявся, що клуби почнуть пропонувати йому короткострокові контракти або угоди з оплатою залежно від кількості зіграних матчів.

Ботройд зізнався, що іноді виходив на поле навіть після нападів. Одного разу він зіграв через два дні після такого епізоду та навіть забив гол.

Футболіст також розповів, що захворювання впливало на концентрацію та якість його виступів.

Окремою проблемою був психологічний тиск. Ботройд побоювався розповідати про свій стан, оскільки не хотів, щоб керівництво клубів сприймало його як ненадійного гравця.

Після завершення кар'єри англієць закликав спортсменів відкритіше говорити про подібні захворювання та не приховувати їх від медичних фахівців.

Метт Крукс — епілепсія не завадила професійній кар'єрі

Ще одним футболістом, який публічно розповів про життя з епілепсією, став англійський півзахисник Метт Крукс.

Захворювання в нього діагностували у 18 років, коли він перебував в академії «Гаддерсфілда».

Перший напад стався несподівано. Крукс прокинувся в лікарні та не одразу зрозумів, що відбулося.

Після обстеження футболіст почав отримувати необхідну медичну допомогу.

Попри діагноз, він продовжив кар'єру, виступав за «Ротергем», «Мідлсбро», а згодом перебрався до американського клубу «Реал Солт-Лейк».

У березні 2024 року Крукс розповів Професійній асоціації футболістів Англії про особливості життя з епілепсією та необхідність постійно контролювати стан здоров'я.

Його історія показує, що за належного медичного супроводу деякі футболісти з епілепсією можуть продовжувати виступи на професійному рівні.

Водночас можливість займатися спортом залежить від конкретного діагнозу, перебігу захворювання та висновків лікарів.

Начо — лікарі говорили, що футбол закінчився

Колишній захисник мадридського «Реала» Начо Фернандес живе з цукровим діабетом першого типу.

Захворювання в нього виявили у 12 років, коли він уже навчався в академії мадридського клубу.

Перший лікар, до якого звернулася родина футболіста, заявив, що Начо доведеться завершити заняття футболом.

Проте за кілька днів інший спеціаліст пояснив, що за правильного контролю захворювання фізична активність не лише можлива, а й корисна.

Начо продовжив тренування та згодом став одним із найтитулованіших вихованців «Реала».

За час виступів у мадридському клубі він шість разів виграв Лігу чемпіонів, чотири рази ставав чемпіоном Іспанії та здобув низку інших трофеїв.

Крім того, захисник виступав за збірну Іспанії, з якою став чемпіоном Європи 2024 року.

В інтерв'ю УЄФА Начо розповідав, що діабет змушує його особливо уважно ставитися до харчування, відпочинку та контролю рівня глюкози.

При цьому футболіст наголошував, що захворювання не завадило йому реалізувати себе на найвищому рівні.

Даррен Флетчер — хвороба ледь не завершила кар'єру в МЮ

Колишній півзахисник «Манчестер Юнайтед» Даррен Флетчер зіткнувся з іншим серйозним хронічним захворюванням — виразковим колітом.

Це запальна хвороба кишківника, яка може супроводжуватися болем, кровотечами, втратою ваги та значним погіршенням загального самопочуття.

У Флетчера захворювання діагностували у 2011 році, хоча перші симптоми з'явилися значно раніше.

Стан футболіста поступово погіршувався. За його словами, іноді він змушений був відвідувати туалет десятки разів на день.

Через хворобу шотландець пропускав тренування та матчі, а в грудні 2011 року «Манчестер Юнайтед» офіційно повідомив про тривалу перерву в його кар'єрі.

У січні 2013 року Флетчер переніс операцію, після якої зміг поступово повернутися до професійного футболу.

У грудні того ж року він знову зіграв за «Манчестер Юнайтед» у Прем'єр-лізі.

Згодом півзахисник продовжив кар'єру у «Вест Бромвічі» та «Сток Сіті».

Флетчер завершив виступи з п'ятьма чемпіонськими титулами АПЛ та перемогою в Лізі чемпіонів 2008 року.

Бекхем — астма протягом усієї кар'єри

Ще одним відомим футболістом, який жив із хронічним захворюванням, є Девід Бекхем.

Колишній капітан збірної Англії страждав на бронхіальну астму з дитинства, однак тривалий час не розповідав про це публічно.

У листопаді 2009 року під час фіналу Кубка MLS між «Лос-Анджелес Гелаксі» та «Реал Солт-Лейк» фотографи зафіксували, як Бекхем користувався інгалятором.

Після цього представники футболіста підтвердили, що він багато років живе з астмою.

Попри захворювання, Бекхем провів понад два десятиліття у професійному футболі.

Він виступав за «Манчестер Юнайтед», мадридський «Реал», «Мілан», ПСЖ та «Лос-Анджелес Гелаксі».

Англієць шість разів ставав чемпіоном АПЛ, вигравав Лігу чемпіонів та здобував чемпіонські титули в Іспанії, США і Франції.

Його приклад став одним із найвідоміших доказів того, що контрольована астма не обов'язково перешкоджає виступам на найвищому спортивному рівні.

Скоулз — грав в АПЛ із астмою

Колишній півзахисник «Манчестер Юнайтед» Пол Скоулз також мав бронхіальну астму.

Англієць неодноразово розповідав, що захворювання створювало додаткові труднощі під час матчів, особливо за високої температури та вологості.

Іноді Скоулзу доводилося користуватися інгалятором навіть у перерві футбольних зустрічей.

Перед чемпіонатом світу 2002 року півзахисник висловлював занепокоєння щодо погодних умов у Японії та Південній Кореї.

Попри це, футболіст провів одну з найуспішніших кар'єр в історії англійського футболу.

Скоулз зіграв понад 700 офіційних матчів за «Манчестер Юнайтед», одинадцять разів виграв АПЛ та двічі став переможцем Ліги чемпіонів.

Його приклад, як і історія Бекхема, показує, що правильно контрольоване хронічне захворювання не обов'язково стає перешкодою для великих спортивних досягнень.

Гарі Меббутт — 21 рік у футболі з діабетом

Колишній капітан «Тоттенгема» Гарі Меббутт є ще одним відомим футболістом із цукровим діабетом першого типу.

Коли лікарі повідомили йому про діагноз, кілька спеціалістів рекомендували завершити професійну кар'єру.

Проте Меббутт знайшов лікаря, який погодився допомогти йому поєднати лікування та виступи на високому рівні.

У результаті англієць провів 21 рік у професійному футболі, з яких 16 сезонів виступав у найвищому дивізіоні Англії.

Він став капітаном «Тоттенгема» та привів команду до перемоги в Кубку Англії 1991 року.

Після завершення кар'єри Меббутт активно займався підвищенням обізнаності про діабет і співпрацював із благодійними організаціями.

Чи зможе Мусіала повернутися на колишній рівень

Історії Начо, Бекхема, Флетчера, Крукса та інших футболістів демонструють, що хронічні захворювання не завжди означають завершення професійної кар'єри.

Однак кожен випадок має свої особливості. Діабет, астма, виразковий коліт та епілептичні напади — різні захворювання, які потребують різного лікування та медичного контролю.

Тому безпосередньо порівнювати їхній вплив на спортивні можливості некоректно.

У випадку Мусіали важливо, що сам футболіст уже повідомляв про позитивні результати лікування та бажання продовжувати виступи.

«Баварія» також не заявляла про намір розірвати контракт із півзахисником. Навпаки, керівництво клубу наголошує на необхідності підтримувати його в непростий період.

Водночас слова Генесса свідчать про те, що в Мюнхені поки не можуть бути впевненими в поверненні футболіста до колишньої результативності.

Попереду на Мусіалу чекає не лише відновлення після м'язової травми, а й подальший медичний супровід неврологічного захворювання.

Його історія може стати ще одним прикладом того, як професійний спортсмен продовжує кар'єру попри серйозні проблеми зі здоров'ям. Однак остаточні висновки щодо повернення на найвищий рівень можна буде робити лише після повноцінного відновлення та регулярних виступів на полі.