У США створили робо-собаку, який вміє грати у футбол. Відео

Інженери Массачусетського технологічного інституту розробили робо-собаку DribbleBot, який вміє грати у футбол. Навчити робота дриблінгу було непростим завданням для робототехніків.

• Технології, давайте повільніше: з’явилися перші відео, які ШІ створив з текстових описів

Деталі

Роботи-футболісти існують ще з 1990-х років, але вони були зосереджені на спрощеній версії гри. Зазвичай це роботи на колесах, які грають на дуже плоскій однорідній поверхні, ганяючись за м’ячем, який дозволяє їм зупинятися.

Для DribbleBot команда використала чотириногого робота з двома лінзами типу "риб’яче око" та комп’ютером зі штучним інтелектом для відстеження поведінки футбольного м’яча на ділянці з нерівним рельєфом, піском та брудом. Природні умови роблять м’яч менш передбачуваним під час його котіння та підвищують небезпеку падіння для самого 40-сантиметрового робота.

Це може здатися простим у світі, де регулярно показують роботів Boston Dynamics, які бігають по розбитій землі та виконують сальто назад, але є велика різниця у русі та дриблінгу. Крокуючий робот може покладатися на зовнішні візуальні датчики, а щоб утримувати рівновагу, він покладається на аналіз того, наскільки добре його ноги чіпляються за землю. М’яч, що котиться по нерівній місцевості, є набагато складнішим, оскільки він реагує на невеликі фактори, які не впливають на того, хто веде м’яч, вимагаючи від робота самостійного вивчення навичок, необхідних для контролю м’яча, коли вони обоє у русі.

Щоб пришвидшити процес навчання, паралельно в режимі реального часу було проведено 4000 цифрових симуляцій. Коли робот навчався вести м’яч, він отримував позитивне підкріплення та отримував негативне підкріплення, якщо робив помилку. Ці симуляції дозволили стиснути сотні днів навчання лише до кількох.

Потім у реальному світі вбудована камера, датчики та виконавчі механізми робота дозволили йому застосувати те, що він навчився в цифровому вигляді й відточити ці навички в реальності.

Вміння DribbleBot є не такими "безкорисними", як може здатися на перший погляд. Професор Массачусетського технологічного інституту, головний дослідник CSAIL і директор лабораторії Improbable AI Lab Пулкіт Агравал зазначає:

Якщо ви сьогодні подивитесь навколо, ви побачите, що більшість роботів є колісними. Але уявіть, що є катастрофа, повінь або землетрус і ми хочемо, щоб роботи допомагали людям у процесі пошуку та порятунку. Нам потрібні машини, щоб пересуватися по нерівній місцевості, а колісні роботи не можуть перетинати ці ландшафти. Весь сенс вивчення роботів з ногами полягає в тому, щоб подолати місцевості, недоступні для сучасних роботизованих систем. Наша мета в розробці алгоритмів для роботів на ногах полягає в тому, щоб забезпечити автономність у складних місцевостях, які наразі недоступні для роботизованих систем.

Раніше ми повідомляли, що китайські дослідники розробили нову штучну шкіру, яка здатна витримувати екстремально низькі температури та одночасно проявляти антимікробні властивості. Натхненням для створення матеріалу послужила здатність кальмарів змінювати колір шкіри у відповідь на зовнішні подразники.