Сонцезахисні креми негативно впливають на морські екосистеми

Основу багатьох таких косметичних продуктів становлять хімічні фільтри (SPF), які поглинають ультрафіолетове випромінювання. Масштаби виробництва цих речовин є величезними: щорічно випускається близько 10 мільйонів тон хімічних УФ-фільтрів. За оцінками дослідників, до 14 тисяч тон подібних сполук щороку потрапляє у райони з кораловими рифами. У воду вони потрапляють не лише безпосередньо під час купання, коли засоби змиваються зі шкіри, а й через каналізацію, наприклад, після душу чи прання рушників.

Експерименти в лабораторіях показали, що деякі з цих хімічних речовин здатні спричинити знебарвлення коралів і навіть ушкоджувати ДНК риб. Крім того, екологічні дослідження неодноразово виявляли підвищений вміст ультрафіолетових фільтрів у водах популярних туристичних лагун різних країн. Через потенційну загрозу для морських екосистем влада окремих курортних регіонів, у тому числі на Гаваях та у Таїланді, вже запровадила обмеження або повну заборону на використання певних сонцезахисних засобів.

Британські вчені вирішили проаналізувати, наскільки добре люди знають про можливі екологічні наслідки застосування такої косметики. Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі «Marine Policy». Спочатку дослідники провели систематичний аналіз міжнародних наукових публікацій. З'ясувалося, що ставлення людей до забруднення океану сонцезахисними засобами практично не вивчалося: авторам вдалося знайти лише дев'ять досліджень, що рецензуються на цю тему. Їхній аналіз продемонстрував загальну закономірність: більшість споживачів недостатньо поінформовані про вплив косметики на морське середовище. Однак після отримання відповідної інформації люди зазвичай готові розглядати більш екологічні альтернативи.

Оскільки даних про ситуацію у Великій Британії практично не існувало, вчені провели власне опитування в англійському прибережному місті Плімут. У дослідженні взяли участь 281 людина. Перехожим ставили кілька простих питань, а відповіді вони відзначали, кидаючи камінці в банки з написами «так» і «ні». Отримані результати підтвердили доволі низький рівень екологічної поінформованості. Близько 89% учасників розповіли, що хоча б один раз за останній рік користувалися сонцезахисним кремом. Разом з тим, більше половини опитаних (55%) ніколи не замислювалися про те, яким чином такі засоби можуть впливати на морські організми.

Окремо дослідники з'ясували, чи знайомі учасники з поняттям косметики, яка позиціонується як безпечна для рифів. Виробники використовують подібне маркування як маркетинговий інструмент, проте поняття юридично не стандартизоване. Тому такий напис сам по собі ще не гарантує, що продукт дійсно безпечний для коралових екосистем. Виявилося, що 81% опитаних взагалі ніколи не стикалися із цим терміном.

Британське дослідження має помітні обмеження. В опитуванні брали участь порівняно невелика кількість випадкових перехожих, причому дослідники не враховували такі характеристики учасників, як вік, стать та рівень освіти. Жителі країн із прохолодним кліматом, де проблеми збереження коралових рифів не сприймаються як безпосередня загроза, можуть просто не знати про те, що сонцезахисна косметика залишає хімічний слід у водному середовищі. У країнах, де екологічні питання споживання обговорюються ще рідше, рівень інформованості потенційно може бути нижчим.

Дослідники вважають, що в умовах, коли морські екосистеми одночасно зазнають тиску відразу кількох факторів (глобальне потепління, проблема сміття тощо), скорочення хімічного навантаження є одним із доступних способів зменшити збитки вже сьогодні. Перший крок до цього – підвищення поінформованості споживачів та більш усвідомлений вибір косметичних засобів.