Прогуляв школу, отримав Нобеля: неймовірні історії геніїв, які вчилися на своїх помилках

Шлях до Нобелівської премії не завжди пролягає через золоті медалі та відмінні оцінки. Журналісти AFP поспілкувалися з низкою лауреатів, які довели, що прогуляні уроки, відрахування та сумніви можуть стати частиною біографії генія. Ці історії руйнують міф про ідеального учня, показуючи, що незвичайна освіта часто формує найбільших новаторів.

Деталі

Ейнштейн — прогульник: «Був передостаннім у класі»

Мабуть, найвідоміший приклад — Альберт Ейнштейн, який згодом отримав Нобелівську премію з фізики у 1921 році. У Цюрихській політехнічній школі (нині ETH Zurich) молодий Ейнштейн вважався посереднім студентом.

Він регулярно пропускав заняття, бажаючи самостійно вивчати лише фізику. У 1900 році він закінчив навчання передостаннім у своєму класі. Після випуску він був єдиним студентом, якому не запропонували посаду наукового асистента.

Френсіс Арнольд: від виключення зі школи до Нобеля з хімії

Схожий неконвенційний шлях пройшла Френсіс Арнольд, лауреатка Нобелівської премії з хімії 2018 року. У підлітковому віці вона постійно порушувала дисципліну.

«Я була недисциплінованою. Мені було просто нудно, і я випереджала те, що робили інші діти в класі», — згадує Арнольд.

У підсумку вона просто перестала ходити до школи й була виключена. Незважаючи на численні прогули, вона самостійно опановувала матеріал за підручниками й складала всі іспити. Нині 69-річна науковиця, хоча й не радить наслідувати її приклад, закликає школи до більшої гнучкості щодо талановитих учнів.

Лауреати зазначають, що саме досвід роботи з раннього віку сформував у них дисципліну.

У підлітковому віці Френсіс Арнольд працювала офіціанткою, таксисткою та адміністраторкою, що навчило її цінувати освіту й організовувати свій час.

Досвід роботи та нестандартні класи

Нобелівський лауреат з економіки 2021 року Девід Кард виростав на фермі в Канаді, навчаючись у маленькій однокімнатній школі, де один учитель навчав дітей різного віку одночасно. Він зміг «прискорити» своє навчання, слухаючи уроки для старших класів. Кард згадує, як щоранку о 5:00 доїв корів, а потім ішов до школи.

Зміна професії: від механіки до економіки

Ці нобеліанти також не одразу знайшли своє покликання. Арнольд спочатку вивчала механічну інженерію та аеронавтику, і лише потім перейшла до хімії. Кард починав із фізики, а згодом відкрив для себе економіку.

Як свідчить історія, перша жінка, яка виграла премію з економіки, Елінор Остром, була відхилена при першій спробі вступу на PhD з економіки, а лауреат з хімії Томас Ліндаль провалив іспит із хімії у старшій школі. Усі ці історії доводять, що ідеальний атестат — далеко не єдиний шлях до світового визнання.

Варто зазначити, що хоча Нобелівська премія присуджується за реальні досягнення в науці й миротворчості, процес номінації часом викликає серйозні суперечки. Наприклад, нещодавно стало відомо, що член Палати представників Бадді Картер висуває кандидатуру президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру за нібито врегулювання війни між Ізраїлем та Іраном, попри те, що ці країни лише кілька годин тому обмінювалися авіаударами.