"Прориви на мільярд": 5 наукових відкриттів, які без Нобелівської премії

Наступного тижня оголосять лауреатів Нобелівських премій з хімії, фізики, медицини чи фізіології, а також премій миру та літератури, заснованих понад століття тому шведським промисловцем Альфредом Нобелем.

• В Ірландії село перетворюється на галасливу арену для найдивнішого спорту з м'ячем. Відео

Деталі

Станом на сьогодні є чимало наукових досягнень, гідних найвищого визнання. Експерти виокремили п’ять проривів і відкриттів, що змінили життя людей і можуть претендувати на Нобелівську премію.

Новаторські методи лікування ожиріння

Розробка революційного препарату для лікування діабету 2 типу та засобів для схуднення, що імітують дію гормону глюкагоноподібного пептиду 1 (GLP-1), справила значний вплив на сферу охорони здоров’я.

Сьогодні кожна восьма людина у світі живе з ожирінням, і цей показник більш ніж удвічі зріс із 1990 року. Препарат, який знижує рівень цукру в крові та пригнічує апетит, може започаткувати нову епоху в лікуванні ожиріння та супутніх хвороб, зокрема діабету 2 типу.

Троє науковців – Світлана Мойсова, доктор Джоел Хабенер та Лотте Б’єрре Кнудсен – отримали Премію Ласкера-ДеБейкі з клінічних медичних досліджень 2024 року за розробку семаглутиду. Цю нагороду часто вважають передвісником майбутньої Нобелівської премії.

Мойсова, біохімік і доцент-дослідник Рокфеллерівського університету, та Хабенер, ендокринолог і професор Гарвардської медичної школи, допомогли визначити й синтезувати GLP-1. Кнудсен, головний науковий радник з досліджень і ранніх розробок у компанії Novo Nordisk, відіграла ключову роль у створенні ефективного препарату для зниження ваги, який сьогодні використовують мільйони людей.

Піонери квантових обчислень

Квантові обчислення – це молода, але перспективна галузь, яку експерти вже називають потенційним претендентом на Нобелівську премію, зазначає Девід Пендлбері, керівник відділу аналітики досліджень в Інституті наукової інформації Clarivate.

Пендлбері визначає "гідних Нобелівської премії" науковців, аналізуючи, як часто їхні ключові роботи цитуються колегами протягом років.

Цьогоріч він відзначив двох фізиків за їхній внесок у розробку квантових бітів, або кубітів – основних одиниць інформації, які використовуються для кодування даних у квантових обчисленнях. Йдеться про Девіда П. ДіВінченцо, професора Інституту квантової інформації в Ахенському університеті RWTH (Німеччина), та Даніеля Лосса, професора теоретичної фізики Базельського університету (Швейцарія).

Пошук лікування муковісцидозу

Два роки тому фонд Make-A-Wish повідомив, що муковісцидоз більше не вважається автоматично смертельним захворюванням для дітей, які претендують на допомогу організації.

Це стало можливим завдяки проривним досягненням у лікуванні недуги, заснованим на роботі трьох учених. Муковісцидоз – генетичне захворювання, що викликає надмірне утворення слизу, який блокує дихальні шляхи та сприяє розвитку інфекцій у легенях.

Розуміння кишкового мікробіому

Завдяки значному прогресу в генетичному секвенуванні за останні 20 років науковці змогли глибше зрозуміти функції мікробів, способи їхнього спілкування та взаємодію з клітинами людини, зокрема в кишечнику.

Ця галузь, на думку Пендлбері, давно заслуговує на Нобелівське визнання.

Доктор біологічних наук Джеффрі Гордон, заслужений професор імені Роберта Дж. Глейзера у Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі, є одним із піонерів цього напряму.

Секвенування ДНК наступного покоління

Одним із найімовірніших претендентів на Нобелівську премію вважають проєкт із картографування геному людини – масштабну ініціативу, що стартувала у 1990 році та завершилася у 2003-му. У розшифровці генетичного коду життя брали участь тисячі дослідників з різних країн, серед яких США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія та Китай.

Цей проєкт здійснив потужний вплив на біологію, медицину та суміжні наукові напрями. Втім, одна з причин, чому він досі не був відзначений Нобелівським комітетом, полягає в тому, що над ним працювала надто велика кількість учених. Згідно із заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, премію можуть розділити не більш ніж троє лауреатів, що ускладнює відзначення масштабних колективних наукових досягнень.

Раніше редакція Meta.ua писала, що волонтери знайшли сотні місць, де ростуть рожеві та фіолетові гриби. Кладовища, овечі ферми та садові газони – лише кілька з сотень нових локацій, де ентузіасти-науковці виявили надзвичайно рідкісні гриби.