"Бумбокс" дав там останній концерт: Хливнюк про цинізм росіян у Маріуполі

Український музикант Андрій Хливнюк, вокаліст легендарного гурту "Бумбокс", публічно засудив черговий прояв російського цинізму. Окупанти відкрили "відновлений" Драмтеатр у Маріуполі — той самий будинок, де на початку повномасштабної війни під час бомбардування загинули сотні мирних людей, які шукали там притулку.

• З руїн у мистецтво: український художник створив прапор з уламків атакованої ТЕС

Деталі

Останній концерт перед трагедією

Для Андрія Хливнюка та його гурту ця подія має особливе, болюче значення. Саме "Бумбокс" дав останній концерт у Драмтеатрі Маріуполя перед його зруйнуванням російськими окупантами у 2022 році.

"На жаль сталося так, що мій гурт у 2022 році заграв останній концерт перед зруйнуванням рашистами драмтеатру Маріуполя. Під час абсолютно варварського бомбардування в будівлі театру шукали порятунку близько трьохсот людей," — написав музикант у своєму емоційному зверненні.

Ця деталь робить ситуацію ще більш символічною та болючою. Місце, де лунала українська музика, де люди насолоджувалися мистецтвом, перетворилося на місце масового вбивства мирних громадян.

Трагедія Драмтеатру

16 березня 2022 року російська авіація скинула бомбу на Драмтеатр у Маріуполі. На той момент у будівлі переховувалися від обстрілів близько 300 мирних жителів, серед яких було багато дітей, жінок та літніх людей.

Біля будівлі з двох боків великими літерами було написано російською "ДІТИ" — щоб пілоти російської авіації бачили, що це не військовий об'єкт. Але це не зупинило окупантів. Театр був зруйнований, під завалами загинули сотні невинних людей.

Точна кількість жертв досі невідома через складність ідентифікації тіл та те, що Маріуполь перебуває під окупацією. За різними оцінками, загинуло від 300 до 600 осіб.

Тепер, майже три роки після злочину, окупанти з помпою відкрили "відновлений" театр, вдаючи, ніби нічого не сталося. Цей цинізм обурив Андрія Хливнюка та мільйони українців.

“І тепер, вдумайтесь, окупанти з помпою відкривають ”театр на крові", так, ніби нічого не відбулося, ніби цих людей не було зовсім," — підкреслив вокаліст "Бумбокса".

Назва "театр на крові", яку використав Хливнюк, точно відображає суть того, що зробили росіяни. Вони не просто відбудували зруйновану будівлю — вони спробували стерти з історії масове вбивство мирних людей, створивши ілюзію нормальності там, де сталася трагедія.

У своєму зверненні Андрій Хливнюк вшанував пам'ять усіх, хто загинув у Драмтеатрі та під час російської агресії загалом.

"Вічна пам'ять невинним жертвам рашистського режиму," — написав артист.

Ці слова стали не просто формальністю, а щирим вираженням болю та поваги до тих, хто загинув від рук окупантів. Кожна жертва мала ім'я, історію, близьких людей, мрії та плани на майбутнє — все це обірвала російська бомба.

Маріуполь залишається під окупацією з травня 2022 року після майже трьох місяців героїчної оборони. Місто зазнало страшних руйнувань — за оцінками, було знищено близько 90% житлового фонду.

Окупанти намагаються створити ілюзію "відновлення" та "нормального життя" у місті, організовуючи показові "відкриття" та "святкування". Однак це лише пропагандистська діяльність, покликана приховати масштаби злочинів та страждань мирного населення.

Відкриття "відновленого" Драмтеатру в Маріуполі — це спроба окупантів переписати історію та стерти з пам'яті свої злочини. Але ні час, ні пропаганда не зможуть змусити українців забути про те, що сталося.

Кожна жертва буде названа по імені. Кожен злочин буде задокументований. Кожен винний буде покараний. Це питання часу та нашої перемоги.

Пам'ять як зброя

Звернення Хливнюка нагадує: наша пам'ять про жертв, наша здатність не забувати та не прощати злочини — це теж зброя. Зброя проти спроб окупантів переписати історію, виправдати свої дії або створити ілюзію нормальності.

Маріупольський Драмтеатр назавжди залишиться символом російських злочинів проти мирного населення. І жоден "відновлений" театр не зможе змити кров невинних людей, які загинули там у березні 2022 року.

Пам'ять про трагедії та боротьба за правду — це те, що тримає українців разом навіть у найтемніші часи. Але окрім спільного болю, важливо знаходити сили для відновлення внутрішнього ресурсу та живого спілкування. Поки митці нагадують світу про злочини окупантів, у столиці відроджуються осередки підтримки. Нещодавно у Києві пройшла перша за тривалий час офлайн-зустріч жіночої спільноти Ірини Хороших. Засновниця простору «Хто я така?» провела закритий святковий бранч для двадцяти учасниць, створивши для них територію безпеки та щирості, де кожна жінка могла відчути підтримку та повернутися до живого діалогу в колі однодумиць.

Читайте ще:

• Мовний вибір: Настя Каменських знову спровокувала конфлікт у мережі, повернувшись до російської мови в Instagram після спроб вести блог іспанською.
• Принципова позиція: Юлія Юріна відверто розповіла про боротьбу за українське громадянство без хабарів та тривале очікування на рішення міністерства.
• Мистецтво кадру: Тіна Кароль захопила прихильників новою фотосесією, продемонструвавши витончений стиль та майстерність позування.